Європейські вибори та російська дезінформація – звіт SafeGuard Cyber

Звіт американської компанії SafeGuard Cyber, що займається кібербезпекою, є результатом дослідження впливу російської дезінформації на вибори до Європейського парламенту, що проводилося з листопада 2018 по березень 2019 року. Дослідження включає дані з 1 по 10 березня, але автори запевняють, що вони є репрезентативними для всього розглянутого періоду.

У звіті висвітлено декілька основних категорій наративів, що мають конкретні цілі, а також теми цих категорій. Серед них такі питання як поглиблення розбіжностей (брекзіт, «жовті жилети») для дестабілізації політичної сцени та поглиблення розколів, історичний ревізіонізм, включаючи заперечення Голокосту, що має відкрити ворота для просування нової версії історії, що буде більш сприятливою для Росії, формування позитивного іміджу Росії через пропаганду на тему Північного потоку II, заклики до скасування санкцій та просування теорій змови (вплив Сороса, єврейські змови), що призводить до зростання віри в екстремістські ідеї, які раніше мали маргінальне значення.

Автори оцінили активність понад півмільйона вже виявлених суб’єктів дезінформації (ботів та тролів, поширюють інформацію) на території окремих країн, зіставивши її з кількістю місць в Європарламенті. Хоча була виявлена певна залежність, вона не зовсім пропорційна. Особливу активність російських суб’єктів дезінформації можна було помітити у Франції (прибл. 14%), Німеччині (прибл. 27%) та Великій Британії (бл. 23%). Цікаво, що в Польщі, незважаючи на відносно велику кількість членів Європарламенту, вона майже неістотна (прибл. 1%). У звіті немає конкретного пояснення цього явища. В обговоренні з’явилося припущення, що інтенсивна російська кампанія дезінформації в деяких країнах пов’язана з напруженням у контактах із Москвою. Однак цей взаємозв’язок занадто спрощений, і причин слід шукати радше в наявності чітких ліній розколу, які використовують росіяни. Дивовижна диспропорція в кількості мандатів та активності російських суб’єктів дезінформації відзначена у Нідерландах, яка обирає лише 3% парламентарів. Тим часом у країні діє прибл. 10% дезінформаторів.

Російський апарат дезінформації використовує для формування свого наративу реальні події. Прикладом можуть бути протести «жовтих жилетів» у Франції 9 березня 2019 року, які не надто активно коментувалися у ЗМІ. Наступного дня було зафіксоване зростання активності російських фотів та тролів на 63%, порівняно з попереднім днем. Вони поширювали припущення, нібито замовчування було результатом змови, що мала на меті призвести до завершення протестів. Інший приклад – це, звичайно, брекзіт, а також похідні явища, такі як #Dexit (Німеччина), #Frexit (Франція) і, нарешті, #Polexit (Польща). Франція лідирує із понад 15 тис. хештегів за розглянутий період.

Також було проаналізовано активність у профілях Twitter представників установ ЄС. Серед підписників президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера, 12% складають суб’єкти дезінформації. У випадку підписників Єжи Бузека – це кожен п’ятий. Особливо слабкою ланкою є високопосадовці, які займають не такі публічні посади, але мають реальний вплив на функціонування ЄС. У 2018 році, використовуючи зв’язки між німецькими політиками та публічними людьми, 20-річний хакер отримав багато конфіденційної інформації, включаючи доступ до акаунтів Whatsapp чи DropBox і навіть до банківських додатків.

У підсумках звіту є один особливо важливий висновок: «недостатньо забезпечити механізми для голосування, якщо війна ведеться проти розуму та сприйняття виборців». Було підкреслено необхідність перевірки правдивості інформації та підвищення рівня суспільної свідомості з цього приводу. Інше питання – потреба захисту важливих осіб від кіберзагроз, особливо в соціальних мережах.

Звіт доступний для завантаження на сайті www.safeguardcyber.com.

ПБ