Події 2 травня в Одесі залишаються однією з головних тем російської пропаганди. У цьому тексті ми розглянемо основні маніпуляції, неправдиві висловлювання та наративи, вибудовані навколо трагічного події 2 травня 2014 року. Тоді внаслідок пожежі в Будинку профспілок на Куликовому полі загинуло 48 осіб.

Скріншот www.kp.ru

Одеська Хатинь – апокаліптична драма Росії»

«Одеська Хатинь» – ідеологема російської пропаганди, створена ще 2014 року, активно продовжує використовуватися російськими пропагандистами. Сама назва – посилання на трагічні події Другої світової війни, коли 149 мешканців села Хатинь були знищені німецькими каральними загонами. Сам образ «Хатині» часто використовується як символ знищення цивільного населення під час німецько-радянської війни.

У російській пропаганді за аналогією з Хатинню 1943 року позначають учасників конфлікту: проросійськи налаштованих – як «мирних мешканців Одеси», а з іншого боку – «бандерівці», « загони бойовиків київського режиму». Відповідна риторика притаманна і назвам публікацій російських ЗМІ – « Чорна П’ятниця 2 травня: Як убивали жителів Одеси і Слов’янська»,  «Юнна Моріц: Те, що сталось в Одесі, це не битва ідей, це – Освенцим, де звірі спалили людей», «Трагедія в Одесі: їх спалили за любов до Росії» і таке інше.

Скріншот svpressa.ru

Для російської війни символів події 2 травня в Одесі перетворилися на один із ключових моментів – цій темі присвячують фотовиставки, пропагандистські фільми, щорічні мітинги в російських містах,  про це складають вірші. Події 2 травня в Одесі починають вважати вже частиною російської історії – бо  «одесити не захотіли ставати бандерівцями» та «берегли відданість Росії» . Видання «Комсомольская правда» пише : «Що таке «Одеська Хатинь»? Насправді це російська, апокаліптична драма, яку стерти з пам’яті будь-яка притомна людина не зможе до кінця життя. Адже одеситів спалили за те, що ті не зрадили своїх героїчних дідів і прадідів, які віддали життя у найстрашнішій війні ХХ століття, за любов до свого вільного і веселого міста …».

До роковин трагедії російська поетеса Юнна Моріц написала вірш, який активно і зараз поширюється мережею. Ось один із уривків:

«Те, що сталось в Одесі, це не битва ідей,

Це – Освенцим, де звірі спалили людей.

Пика фашизму, фашизму палаючий ад –

Це стосується ВСІХ, і ні кроку назад!»

Винуватцями трагедії російські ЗМІ звичайно ж називають «київський режим» – зокрема «Олександра Турчинова та Арсена Авакова, які у травні 2014 року було виконуючим обов’язки президента і очільником МВС. За їх участі були створені і перекинуті до Причорномор’я загони бойовиків». Також у ЗМІ натякають і на «західних кураторів», котрі дотримуються «обітниці мовчання» у розслідуванні «подій 2 травня».

Скріншот iz.ru

Окрім того, що російські ЗМІ послідовно повторюють пропагандистські кліше попередніх років, у публікаціях відчутний вельми суттєвий реваншистський настрій.  

До п’ятої річниці впливові російські виданні випустили велику кількість інтерв’ю із нібито учасниками тих подій. Примітно – переважна більшість спогадів від осіб, які наразі воюють за так звані «ДНР» і «ЛНР». У всіх досить схожі історії – спочатку воювали проти «фашистів» в Одесі, але незабаром після 2 травня виїхали на територію Росії чи самопроголошених «ЛДНР», де приєдналися до місцевих «ополченців». Один із героїв матеріалу переконує, що «одного разу одесити розірвуть націоналістів – усіх, до кого зможуть дотягтися», інші ж вбачають перемогу в отриманні російського паспорта:  «Ось вже й Донбас отримує російські паспорти. І нічого ще не закінчилося, а нове життя тільки починається». Для них начебто очевидно – Одеса залишається «русской». Свідченням цього вони називають святкування Нового року за московським часом (на годину раніше, ніж за київським часом – прим. редактора) або «тисячі людей на святкуванні 9 травня». А перебування в Одесі у складі України порівнюють із «окупацією» часів Другої світової – «43-рік. Румуни, німці …».

Скріншот tsargrad.tv

Фейки і маніпуляції

Попри те, що вже неодноразово було спростовано безліч вигаданих історій і фактів, у російських ЗМІ продовжують циркулювати декілька ключових фейковий тез.  

Фейк : «тих, хто вистрибував із охопленого полум’ям Будинку профспілок, добивали прихильники Євромайдану».

Цей фейк з’явився відразу ж після подій 2 травня і продовжує використовуватися російською пропагандою. У такий спосіб пропагандисти підкреслюють жорстокість і нелюдськість прихильників Євромайдану. Але, як свідчать дані незалежної групи експертів «Групи 2 травня», таких фактів не було зафіксовано. Тетяна Герасимова, учасниця «Групи 2 травня», розповідає: «Було чимало тих, хто рятував людей. Наприклад, загін «Одеської Самооборони» та багато «ультрас».

Фейк : «українська влада замовчує кількість загиблих – це не 48 осіб, а декілька сотень».

Видання «Звезда» цитує слова «очевидця» подій : «Того дня, із другого на третє, було багато трупів. Це не ті 48, про які згадується, тому що більше 48 – це вже геноцид. Я не говоритиму цифру, але я розумію, що до 200 трупів. Ці трупи спалювали у крематорії під Одесою».

Як офіційне розслідування, так і незалежне розслідування «Групи 2 травня» спростовують цю інформацію.   Під час масових заворушень загинуло 48 осіб, більшість – у Будинку профспілок.

Маніпуляція : російські ЗМІ продовжують концентрувати свою увагу тільки на пожежі в Будинку профспілок на Куликовому полі, ігноруючи та замовчуючи «тригерні» події, що відбулися до того, які й спровокували подальший перебіг подій  – вбивство десятника «Правого сектора» Ігоря Іванова та активіста Євромайдана Андрія Бірюкова із вогнепальної зброї.

Про те, як російські ЗМІ висвітлювали події 2 травня у попередні роки, можна почитати у матеріалах StopFake.org.