Джерело: Вікторія Веселова, для Крым.Реалии
З 2014 року Роскомнагляд розпочав практику масового блокування доступу до інтернет-ресурсів, які висвітлюють кримські події весни 2014 року і військові дії на Донбасі, що послідували за ними, врозріз з офіційною лінією Кремля. До списку заборонених в Росії потрапили десятки українських і кримських сайтів. Однак практика показує, що обмеження російської влади в Криму та сусідній Росії відрізняються. У чому різниця, розбиралися Крым.Реалии.
Відповідно до федерального закону «Про інформацію, інформаційні технології та про захист інформації», підставами для припинення доступу до інтернет-ресурсів можуть бути поширення ними порнографії, інформації про способи виготовлення та використання наркотичних засобів і психотропних речовин, способи вчинення самогубств або заклики до них, а також заклики до масових безладів, екстремістської діяльності, участі в незаконних масових заходах.
Згідно з процедурою, блокування доступу до ресурсу можливе на підставі рішення суду про визнання інформації забороненою до поширення в Росії. Також інтернет-ресурси можуть бути внесені до реєстру заборонених в Росії й без рішення суду – за поданням органів прокуратури.
З 2014 року позасудового блокування у Криму, за даними правозахисних організацій, зазнали десятки місцевих і всеукраїнських інтернет-ЗМІ, які не визнали російську анексію півострова. Однак у Криму ситуація із блокуванням має свою специфіку й відрізняється від багатьох російських кейсів. Це підтверджують і спостереження Крым.Реалии, й експерти, які регулярно моніторять доступ до інтернет-ресурсів на півострові.
Попередження і порожні сторінки
Одним із прикладів невідповідності кримських заборон російським є блокування сайту громадянського руху «Крымская солидарность». Його активістів почали переслідувати в Криму після того, як вони стали активно підтримувати співвітчизників, які виявилися жертвами політичних кримінальних і адміністративних справ. Їхній сайт у реєстрі заборонених у Росії не значиться. Але, тим не менш, російські провайдери його блокують і в Криму, і в Росії.
Як повідомляє Кримська правозахисна група за результатами моніторингу блокування інтернет-ресурсів на півострові в лютому-березні, у п’яти інтернет-провайдерів з десяти недоступний сайт «Кримської солідарності».
Меджліс кримськотатарського народу опинився в опалі російської влади Криму після невизнання російської анексії півострова. Його діяльність була визнана в Росії екстремістською. Пізніше Міжнародний суд ООН зобов’язав російську владу відновити діяльність Меджлісу в Криму. Однак цю вимогу досі не виконано.
Сайт Меджлісу офіційно внесений до реєстру заборонених в Росії.
У Криму його, за даними моніторингу КПГ, блокують всі десять провайдерів, що їх моніторили правозахисники.
Cайт першого кримськотатарського телеканалу АТR теж фігурує в реєстрі заборонених за поданням Генпрокуратури Росії. За даними КПГ, його блокують три кримських провайдери.
Ми попросили журналістів із різних регіонів Росії зайти на ці сайти зі своїх комп’ютерів. Згідно з отриманими даними, в Сибіру сайти АТR і «Кримської солідарності» доступні. А ось сайти Меджлісу і низки кримських та українських ЗМІ блокуються повсюди або з формулюванням «Цей ресурс заблокований Роскомнаглядом» або й зовсім без пояснень.
У Москві з цього переліку доступним виявився сайт АТR. При заході на ці ресурси, за словами наших співрозмовників, тільки сайт Меджлісу блокується з поясненням про офіційну заборону. В решті випадків сайти становлять собою порожні сторінки.Аналогічна ситуація в Сибіру та Москві – з сайтом «Центру журналістських розслідувань», доступ до якого офіційно блокується в Криму і сусідній Росії Роскомнаглядом (рос. – Роскомнадзор).
Українське інтернет-видання «Цензор.net» блокується в Росії на підставі подань Генпрокуратури Росії та рішень кількох судів.
Однак в Москві у окремих провайдерів його можна читати вільно, повідомили наші колеги. У Криму ж він заблокований.
«Блокування відбуваються без логіки»Кримський історик, політичний оглядач Олександр Севастьянов говорить, що ще кілька років тому звернув увагу на різницю між блокуванням сайтів у Криму і в Росії.
Однако в Москве у отдельных провайдеров его можно читать свободно, сообщили наши коллеги. В Крыму же он заблокирован.
Сайт просто блокують і ніяк це не пояснюють
Олександр Севастьянов
«В одній зі своїх поїздок до Росії наприкінці 2014 року я вперше зайшов там на кілька інтернет-ЗМІ, сайти яких на той час були заборонені в Криму. І з’ясував, що, виявляється, вони доступні в Росії. Найяскравіший приклад – «Українська правда» (одне з найстаріших інтернет-видань України, яке не визнає російської анексію Криму – КР). У Криму вона заблокована, в Росії ви її можете читати вільно. «Укрінформ» (українське національне інформагентство, що не визнає анексії Криму – КР) – те ж саме. Потім я перевіряв цю інформацію в 2017 і 2019 роках. Тривалий час був доступний у Криму і Росії сайт «Лівого берега» (відоме українське інтернет-видання – КР). Але в останні пів року, за моїми спостереженнями, він заблокований і в Росії, і в Криму. В цілому ці блокування відбуваються без жодної логіки. Одна справа – коли сайти блокуються за рішенням відповідного органу влади і ця інформація з’являється на екрані при спробі зайти на цей сайт, і інша – коли сайт просто блокують і ніяк це не пояснюють», – розповів він Крым.Реалии.
У попередні роки російська влада активно блокувала і сайт Крым.Реалии. Його спочатку внесли до реєстру заборонених сайтів, а потім видалили звідти. Зараз фактів його блокування набагато менше, вони відбуваються вибірково. Олександр Севастьянов називає це «вітриною гласності» для російської влади.
«Я думаю, що це зроблено для вітрини гласності. Щоб у разі, якщо до російської влади будуть питання з приводу блокування сайтів, у них залишився аргумент, що сайт, який поширює альтернативну інформацію, працює вільно», – вважає Олександр Севастьянов.
«Крим для російської влади небезпечний»
Експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова кілька років стежить за інтернет-блокуванням на півострові. Вона теж помітила, що заборони, введені російською владою для Криму, не завжди діють в самій Росії.
Для кримчан російська влада жорсткіше закриває всі вікна у світ
Ірина Сєдова
«У Криму, за моїми спостереженнями, жорсткіша цензура, ніж у Росії. Тому що Крим для російських властей небезпечніший у плані можливого розгойдування настроїв людей, ніж сама Росія. Росіяни більше оброблені пропагандою, ніж кримчани. Вони ніколи не жили у вільному суспільстві. А в Криму до 2014 року все-таки була демократія, вільні ЗМІ, й багато людей ще це пам’ятають. Багато з них досі орієнтуються на українські ресурси, в яких шукають альтернативну інформацію. Тому для них російська влада жорсткіше закриває всі вікна у світ», – пояснила вона Крым.Реалии.
За даними моніторингу КПГ в Криму в лютому-березні, 10 провайдерів повністю блокують там 25 сайтів, в тому числі десятки сайтів українських ЗМІ. Правозахисники стверджують, що порівняно з попереднім моніторингом ситуація погіршилася. Таке масове обмеження доступу до інформації вони називають «грубим порушенням фундаментальних прав людини».
Дії російської влади в Криму призводять до знищення плюралізму думок і фактичної заміни незалежних ЗМІ джерелами державної російської пропаганди
Кримська правозахисна група
«Кримчан, по суті, позбавляють можливості отримувати інформацію про Україну та проблеми у сфері прав людини, які відбуваються в Криму, оскільки підконтрольні Кремлю ЗМІ приховують більшість таких фактів від жителів півострова. Дії російської влади в Криму призводять до знищення плюралізму думок і фактичної заміни незалежних ЗМІ джерелами державної російської пропаганди», – стверджують автори моніторингу.
Ірина Сєдова вважає, що сайти, призначені для блокування російською владою в Криму, відбираються «не за законом, а за політичними критеріями».
«Зараз майже всі інтернет-провайдери в Криму блокують однакову кількість сайтів. Минулого року, коли я моніторила ситуацію, один інтернет-ресурс могли блокувати п’ять провайдерів із десяти. Зараз практично всі провайдери поводяться однаково – все заблоковано по всьому Криму. Можливо, є якась вказівка від окупаційного уряду Криму», – говорить вона.
Російський правозахисник Дамір Гайнутдінов раніше заявляв Крым.Реалии, що після кримських подій 2014 року в Росії стала утискуватися свобода інтернету, а публічне обговорення кримських подій призвело до блокувань і навіть закриття медіа в Росії.
Джерело: Вікторія Веселова, для Крым.Реалии
