Джерело: Наталія Стебліна, для Радіо Свобода
Поки багато хто в Євросоюзі продовжує вважати, що мирні переговори – це про українські території «десь там на Донбасі», Кремль у своїх наративах чітко декларує: йдеться саме про долю Європи та «нову архітектуру світопорядку».
Після приходу Володимира Путіна до влади Росія десятиліттями розповідала про Європу як про місце «деградації та загнивання». І тепер після зустрічі на Алясці, коли критика Європи почала звучати з вуст самого президента США Дональда Трампа, для Кремля з’явилася ще одна можливість продавлювати свої меседжі.
Зараз – це вже не просто байки про «гей-порно» в європейських дитячих садках і замерзання європейців, які змушені приймати ванну разом зі своїми собаками, це вже претензія на чергову «Ялту», коли нібито Трамп і Путін мають визначити «статус» Європи. Україна ж у контексті цих наративів уже подається як «внутрішня» російська проблема.
Такі висновки можна зробити з аналізу телеграм-каналу офіційного кремлівського інформагентства РІА «Новости» за 2025 рік. У поле зору потрапили 7498 повідомлень, які містили ключові слова: «Україна», «українці», «українська» та «Європа», «європейська».
«Нова архітектура безпеки в Європі»
Основна стратегія російських пропагандистів – показати, що з другим приходом Трампа до Білого дому «Європа втратила «господаря», тому має змиритися з тим, що пропонує Путін, оскільки вона слабка і не може захистити себе. Саме тому Європа і не повинна бути присутньою за столом переговорів, адже Росія має прямо говорити з новою адміністрацією США.
Протягом 2025 року ці тези повторювалися постійно, починаючи з інавгурації Трампа, під час переговорів у Саудівській Аравії і Туреччині, до і після зустрічі на Алясці та наприкінці року, коли йшлося про вимогу президента США підписати мирну угоду чи то до Дня подяки, чи то до Різдва.
У просуванні цієї тези важливу роль відіграють саме іноземні джерела, пов’язані з Кремлем. Окрім цього, російські пропагандисти висмикують потрібні цитати з провідних світових видань та висловлювань політиків. Одними з найбільш цитованих європейських політиків у РІА «Новости» є прем’єри Угорщини та Словаччини Віктор Орбан і Роберт Фіцо. Не так часто, але цитують також і очільника МЗС Угорщини Петера Сійярто. Так, він, наприклад, заявляв, що говорити про «нову довгострокову безпекову архітектуру в Європі» потрібно з урахуванням інтересів Росії.
До нього приєднуються й інші, зручні для Кремля європолітики, що озвучують схожі цитати:
- «Не лише Україна хоче безпечного майбутнього, а й Росія», — заявляє депутат Європарламенту від Бельгії Руді Кеннес.
- «Європа вибула з історії, заплативши дуже високу ціну за свою політичну сліпоту і упередженість в українському конфлікті», — цитують уже французького політика Ніколя Дюпон-Еньяна, який коментує саміт на Алясці.
І це при тому, що перший представляє лівих (колишній член Робочої партії Бельгії), а другий – правих. Але з цієї мозаїки потрібних Кремлю цитат вибудовується бажана реальність: правильні європейці поважають російські бажання. Натомість поряд з тими лідерами ЄС, які підтримують Україну, постійно зустрічаємо згадки про «істерику», «паніку», «страх», «хаос» тощо.
Окрім європолітиків, які створюють у РІА «Новости» неправдивий баланс щодо підтримки Росії, активно використовуються і так звані «незалежні» експерти. Вони йдуть навіть далі, ніж корисні Кремлю європейці: якщо перші наголошують на необхідності поважати Росію, то другі прямо «віддають» Європу Путіну.
Ось популярний у російських федеральних медіа турецький аналітик Енгін Озер каже, що «архітектура безпеки Європи визначатиметься без участі самої Європи», розповідає про «нову Ялтинську конференцію» і доходить висновку: «Контроль над Старим континентом переходить до Росії». Схожу думку висловлює австрійський аналітик Патрік Поппель, який «поділився думкою з РІА «Новости» про те, що переговори про політичне майбутнє Європи йдуть без участі Європи. Про «закладання основ для… нового світопорядку» під час зустрічі Трампа з Путіним говорив пропагандистському виданню і професор італійського університету Ігор Пелліччарі.
Для того, щоб закріпити цю головну ідею про «Трампа і Путіна, які разом ділять світ», внаслідок чого Путін отримує Європу, співробітники РІА «Новости» також активно цитують світові видання.
Наприклад, New York Times, яка написала, що Трамп описує телефонну розмову з Путіним так, ніби «між лідерами станеться щось схоже на їхню власну Ялту – конференцію, де великі держави визначали кордони всередині Європи».
«Україна вже неважлива»
Інформаційно російські пропагандисти подають Україну як частину Росії та розповідають, що вона вже не є важливою для них. Мовляв, таке собі локальне питання, де скоро буде наведено лад. Це, звісно, інформаційний блеф з метою посилення переговорних позицій.
Лідер Компартії РФ Геннадій Зюганов заявив, що «конфлікт між Росією та Україною – це внутрішній конфлікт», тому що розпад СРСР був нелегітимним.
Варто згадати ще й очільника Чечні Рамзана Кадирова, який сказав, що закінчувати так звану «СВО» (так російська влада називає війну проти України – ред.) потрібно лише тоді, коли Україна «стане регіоном чи округом Росії».
До цього варто додати численні висловлювання хору світових і російських «експертів», які пророкують повне знищення або розділ України, який ось-ось має відбутися.
Послухаємо головного кремлівського філософа Олександра Дугіна. Спочатку Путін та Трамп мають обговорити новий світопорядок – повчає він, оскільки «неправильно, невчасно та взагалі неконструктивно розпочинати (переговори) з регіонального конфлікту в Україні».
У поданні Дугіна саме ця «майбутня архітектура світу» є головною, а такі питання, як «статус Європи чи Близького Сходу», мають «прикладне значення».
Від росіян ми знову і знову чуємо про те, що потрібно «усунути першопричини конфлікту». Але це не «демілітаризація» чи «денацифікація» України. Це саме неправильний, на думку Путіна та росіян, світопорядок, де Росія не має впливу. Концентруючись на вимогах Кремля, що висуваються Україні, багато хто просто не хоче бачити, що не наша країна буде головним призом, якщо раптом Путіну вдасться досягти свого. Ним буде саме Європа.
Європа – нове Дике поле?
Одним із показових російських колоніальних наративів є так зване «Дике поле» або «безлад» на російських кордонах. Саме цей наратив росіяни використали для виправдання своїх імперських завоювань.
Як пише дослідниця російського колоніалізму в літературі Ева Томпсон, Росія просувається вперед для того, щоб, мовляв, «себе захистити». Тому в російській літературі завойовники так часто подаються у ролі жертви.
Суть цього наративу проста: показати, що на кордонах Росії живуть варвари, дикуни, які хочуть напасти на «матушку», тому треба йти і ці землі захоплювати. Ну а вже пізніше виявиться, що ці землі завжди були «споконвічно російськими».
Тому поряд із наративом про поділ світу між Путіним і Трампом активно працює і наратив про «дику», «хаотичну» Європу, в якій «немає ладу».
Ось РІА «Новости» пишуть, що «високий рівень корупції» та «занепад промисловості» перевели «низку великих міст Європи у статус диких – тобто мегаполісів, де держвлада втратила здатність підтримувати верховенство закону». Вже згаданий Дугін прогнозує, що ЄС впаде дуже швидко (ще один «Київ за три дні»): «якщо російський народ переміг Наполеона і Гітлера, то війна із повністю занепалим, насиченим мігрантами сучасним Євросоюзом триватиме не так довго».
Важлива складова російських атак на Європу – це прямі образи, до яких вдаються заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв та офіційна представниця російського МЗС Марія Захарова, називаючи європейських лідерів «ідіотами», «хворими на маніакальній стадії», «наркоманами», «нікчемними дегенератами». Макрон слабкий, його «б’є дружина», Мерц, певна річ, «нащадок нацистів», Каллас обрали лідером європейської дипломатії «через її стать», тому вона «не може» розібратися у складних питаннях…
Ось як, наприклад, Захарова характеризує «Коаліцію охочих»: «Ця коаліція нагадує групи у соцмережах для психічно нездорових людей». А Медведєв обіцяє вилікувати всі «хвороби» європейців ядерними ударами.
Тут, з одного боку, спроба показати, що ЄС нібито керують «пацієнти психіатричних лікарень, які шкодять самі собі», а з іншого боку, якщо Росія так їх ображає, то вона – сильна і нікого не боїться, а вони слабкі.
Улюблена тема росіян – це й економічний занепад у Європі через санкції та підтримку України. А також тема так званого «українського тероризму», який нібито через постачання західної зброї вже не обмежується «інцидентами в Україні», а є загрозою для Росії, США, Латинської Америки, Африки та Європи.
ЄС не лише підтримує українських «терористів», а й сам хоче «захопити Молдову» або «готує сербський майдан».
Також РІА «Новости» постійно пишуть про «демонстрації», які в ЄС проходять проти політики її лідерів, намагаючись показати, що простий народ їх не підтримує. Теж давно відома кремлівська тактика: провокувати роз’єднання, нацьковувати одних на інших.
Росія прийде до Європи як «визволителька»?
Суть інформаційних атак російських пропагандистів на Європу зрозуміла: максимально використати нинішні виклики, в яких Дональд Трамп хоче Нобелівську премію, Венесуелу чи Гренландію, щоб ще більше посіяти паніку, використовуючи радикальних європейських політиків як «ехокамери».
Проте, аналізуючи кремлівську пропагандистську істерію, можна чітко зрозуміти, проти яких саме дій, інститутів та осіб спрямовані інформаційні атаки.
По-перше, це всі європейські політики, які відкрито підтримують Україну.
Проти них проводяться цілі психологічні операції: пригадаємо хоча б запущену в соцмережах кампанію про те, що Макрон, Мерц і Стармер вживають наркотики, прямуючи потягом до України. До неї підключалася та сама Захарова, а також головна редакторка інформаційного агентства «Россия сегодня», керівниця телеканалу Russia Today Маргарита Симоньян. Деякі російські джерела навіть запрошували коментувати цю ситуацію експертів-наркологів. А боти в соцмережах розносили цю дезінформацію по всьому світу.
По-друге, демонстрація єдності Європи та України. Тих, хто це підтримує, також атакують з усіх боків, намагаючись дискредитувати то Україну, то саму Європу. Значну роль у цих атаках відіграють Орбан та Фіцо, які розповідають, що Україні в ЄС нібито не місце, а також залякують європейців війною, яку наша країна буцімто принесе до Європи.
І по-третє, тривогу у пропагандистів викликає переозброєння європейців, їхня підготовка до майбутнього нападу Росії. Практично в кожній новині, де йдеться про «мілітаризацію Європи» чи заяви про «неідентифіковані дрони», цитують Путіна, який каже: «Москва не збирається нападати на країни НАТО, в цьому немає жодного сенсу». Це, звичайно, дуже нагадує його заяви щодо України у січні–лютому 2024 року.
З одного боку, «мілітаризацію» Європи висміюють. Той самий Сійярто називає Стратегію Єврокомісії щодо готовності до кризових ситуацій, у рамках якої європейці мали зібрати тривожні валізки, «тролінгом». Численні джерела РІА «Новости» акцентують увагу на тому, що «переозброєння» Європи буде проблематичним, натякаючи на її безпорадність. З іншого боку, лунають погрози.
Так, Захарова пообіцяла, що Росія «реагуватиме» на «мілітаризацію Європи». Очільник МЗС РФ Сергій Лавров сказав, що вона є «безконтрольною». Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков також заявив, що за цим процесом «стежать».
Канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу та президенту Франції Емманюелю Макрону обіцяють долю Гітлера та Наполеона. Ну а Медведєв каже, що Росія завжди приходила до Європи виключно як «визволителька», а не як «загарбниця».
Тому, якщо аналізувати російські пропагандистські атаки під таким ракурсом, бачимо, що Європа не слабка. І викликає у Кремля справжнє занепокоєння. Адже на дискредитацію ЄС недаремно кинуто значні інформаційні ресурси. Наразі російські пропагандисти ділять Україну і, якщо ЄС відійде убік, саме Європа стане наступною.
Джерело: Наталія Стебліна, для Радіо Свобода
Наталія Стебліна – аналітик Інституту демократії імені Пилипа Орлика, професор Донецького національного університету імені Стуса, співавтор книги «Деконструктори правди», виданої ІДПО.
