Джерело: EU vs Disinfo
Педофілія у Фінляндії. Громадянська війна у США. Тотальне феміністське винищення чоловіків на Заході.
Звичні наративи прокремлівських ЗМІ на цьому тижні розігралися на повну силу (хоча, коли було інакше?), експлуатуючи увесь спектр основних тем багатогранного дезінформаційного механізму Кремля. Говорячи простою мовою, ці теорії з альтернативної реальності стверджують як факт те, що західні правлячі кола та інституційний порядок загрожують всьому, що так високо цінуємо «ми», звичайні громадяни світу: традиційним цінностям, суверенітету, національній ідентичності, демократичному вибору, безпеці та стабільності … список можна продовжувати до нескінченності. Немає такого гріха, який би не скоїв Захід або будь-яка з його довірених осіб у той чи інший момент.
На цьому тижні відбувся майстер-клас прокремлівських ЗМІ, в ході якого широко використовувалася експертна тактика відволікання уваги, морального релятивізму і «аякщодотизму»: спроби дискредитувати, звинувачуючи їх у тих самих злочинах (або навіть гірших), практично не звертаючи уваги на саму суть критичних зауважень. Незалежно від теми, Кремль і його союзники послідовно знімають з себе провину за будь-які правопорушення: стратегічно це залишається єдиною об’єднуючою ниткою, яка координує прокремлівську дезінформацію у часі та географії. Агресором є НАТО, а не Росія. Інцидент у Керченській протоці був зумисною українською провокацією, у якій Росія була невинна. Асад ніколи не розміщував хімічну зброю в Сирії; це результат спільних дій терористів і «Білих касок». Західні санкції не мають законного юридичного обґрунтування і спрямовані тільки на те, щоб нашкодити звичайним російським людям. Жодне з цих тверджень не є новим. Ми реєструємо їх у своїй базі даних кожного тижня, причому кінця і краю цьому не видно.
Найекстремальніші приклади дезінформації, зареєстровані на цьому тижні, були присвячені фашизму і педофілії – двом улюбленим темам Кремля, які дозволяють викликати суспільне невдоволення і привернути увагу аудиторії. З’явилися нові «докази» у справі щодо фінських концтаборів часів Другої світової війни: охоронці нібито ґвалтували вмираючих дітей. Російські ЗМІ також спотворили сатиричну статтю, в якій стверджувалося, що естонський уряд загрожував Росії «остаточним військовим вирішенням», представивши її як реальний матеріал.
Геноцид також був присутній на «порядку денному» в зв’язку зі Стамбульською конвенцією Ради Європи, спрямованої на боротьбу з насильством щодо жінок. Стосовно цієї події прозвучали звинувачення у сатанинській ЛГБТ-змові, спрямованій на знищення традиційного інституту сім’ї. Тим часом, постмодерністський фемінізм був звинувачений у тотальній демаскулінізації та знищенні чоловіків, у той час як жінки стають всесильними володарями.
Сенсаційні історії, спрямовані на те, щоб викликати обурення, навмисно поєднуються з ледве вловимими твердженнями, які спотворюють правду настільки, що це може змусити сумніватися в реальності та задатися питанням, чи є насправді хоч дещиця правди у прокремлівській інформації. Виникнення цієї невпевненості в собі та поява сумнівів щодо об’єктивної реальності і є одними з головних цілей дезінформаційної кампанії Кремля. Зрештою, на тлі чудернацьких звинувачень у педофілії і нацизмі, хіба заяви про те, що США активно розпалюють напруженість у відносинах з Росією, і що Україна нібито зобов’язана визнати Крим російським, не звучать майже … резонно? Саме на це Кремль і робить ставку.
Джерело: EU vs Disinfo
