Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider

РІА «Новости» розповідає, що українці, які живуть у Польщі, здебільшого не налаштовані будь-коли повертатися до України. У повідомленні під заголовком «Опитування: більшість українців не планує повертатися з Польщі на батьківщину»  йдеться:

«Переважна більшість громадян України, які перебувають у Польщі, не планує повертатися на батьківщину: дві третини з них навіть не розглядають можливість від’їзду, випливає із результатів дослідження агентства з працевлаштування Smart Solutions HR.

Згідно з результатами опитувань, дві третини українців, які влаштувалися на роботу в Польщі, навіть не розглядають можливості від’їзду. Для значної частини переселенців республіка перетворилася із тимчасового місця перебування на постійне місце проживання.

“Дві третини українців, які працюють у Польщі, навіть не розглядають від’їзд. Для них Польща перестала бути тимчасовою зупинкою”, — йдеться в інформації агентства.

Иллюстрация к материалу

Дані РІА дійсно взято з  опитування, проведеного агентством із працевлаштування Smart Solutions HR у 2026 році. Опитування називається «Становище, досвід та перспективи іноземців на польському ринку праці». Більшість респондентів, які взяли участь у дослідженні, справді були громадянами України (93,2%). Ще 3% становили громадяни Білорусі, 2,3% — з Колумбії та інших країн Південної Америки та 1,5% — з країн Африки.

Але далі починається найцікавіше. По-перше, РІА спотворила саму цитату. У звіті Smart Solutions HR дійсно є показник, згідно з яким майже дві третини опитаних (65,4%) не розглядають подальшу міграцію. Проте йдеться не про повернення в Україну, а про переїзд до інших країн ЄС. У дослідженні говориться:

«Майже 2/3 опитаних ( 65,4% ) заявляють про відсутність бажання повторно мігрувати до інших країн ЄС, що є позитивним сигналом для польського ринку праці. Польща є для них зоною комфорту завдяки культурно-мовній близькості та легкості адаптації. Серед осіб, які розглядають вторинну міграцію ( 34,6% ), найбільший інтерес викликають Нідерланди та Іспанія (по  9,0% ), а також Німеччина (6,8% ). Це вказує на те, що причинами потенційної повторної міграції є пошук більш високих заробітків (Нідерланди, Німеччина) або вищого комфорту життя та теплішого клімату (Іспанія)».

По-друге, експерти підкреслюють, що більшість із тих, хто іммігрував, досі не визначилися з подальшими планами: їхнє становище багато в чому залежить від геополітичної обстановки:

«Цілих  44,4% не можуть визначити запланований термін перебування у Польщі. Це безпосередньо пов’язано з тим, що понад 63% опитаних прибули після початку війни і їхні життєві плани тісно прив’язані до перебігу збройного конфлікту в Україні та геополітичної ситуації. Проте майже 1/3 респондентів (30,1% ) висловлює однозначне бажання залишитися у Польщі на довгостроковій основі, що вказує на процес формування стабільної діаспори поселенців».

А по-третє, РІА навмисно опускає головне: вибірка дослідження надто мала та специфічна, щоб на основі неї робити висновки про плани всіх українців, які проживають у Польщі.

В опитуванні брали участь лише 133 особи, працевлаштовані через агенції зайнятості. Як зазначають автори звіту, дослідження охоплює виключно цю категорію працівників і тому не є репрезентативним:

«Наведені в документі висновки ґрунтуються на невеликій специфічній дослідницькій вибірці (N=133), що охоплює виключно осіб, працевлаштованих через агенції зайнятості. Подані матеріали слід розглядати виключно як внутрішні операційні інсайти та якісні спостереження для HR-галузі. У жодному разі не можна розцінювати це дослідження як репрезентативне для всієї популяції іноземців, які перебувають у Польщі».

Якщо ж говорити про кількість українців у Польщі, то згідно з даними МВФ вона сягає 1,5 мільйона — це включно із тими, хто приїхав і до, і після початку повномасштабної війни. Якщо ж розглядати саме тих, хто іммігрував після лютого 2022 року і має статус тимчасового захисту, то таких, за  даними Євростату, на липень 2026 року налічувалося майже 960 тисяч осіб. Це приблизно 21,5% усіх отримувачів тимчасового захисту з України у Євросоюзі. Більше було лише в Німеччині — 1290225 осіб, або 29,1%. Чехія посідала третє місце із 395 225 одержувачами, або 8,9%. За такої кількості українців, які проживають у країні, робити висновки про подальші плани людей за специфічною вибіркою одного агентства, м’яко кажучи, непереконливо.

Проте можна звернутися до дослідження, де українських біженців у Польщі прямо запитували про намір повернутися додому. У серпні 2026 року українська соціологічна група Rating Group провела  опитування  1000 українських біженців у Польщі. Згідно з його результатами,  51% опитаних планують повернутися до України. Більшість із них — 43% усіх респондентів — збираються зробити це після закінчення війни. Найближчим часом готові повернутись 8%. Не планують повертатися 26%, ще 23% не змогли дати визначеної відповіді.

При цьому рішення щодо повернення безпосередньо пов’язане з безпекою: 71% учасників назвали безпеку та стабільність в Україні головними умовами, які могли б спонукати їх повернутися. Для 36% важливим є рівень економічного розвитку країни, для 26% — перспективи працевлаштування. Тобто багато опитаних не відмовляються від повернення, а відкладають його доти, доки ситуація в Україні не стане безпечнішою.

Аналогічна динаміка спостерігається і щодо питання про те, щоб продовжити жити в Польщі. Залишитися на постійне проживання за кордоном хотіли б 44% опитаних, не хотіли б – 43%. Серед охочих мешкати за кордоном 40% обрали Польщу, 17% – іншу європейську країну, 6% – державу за межами Європи. Водночас 37% не змогли відповісти.

На тлі кризи україно-польських відносин, що підігрівається історичними образами та економічними суперечками, становище українців у країні стало напруженішим, проте, всупереч заявам російських пропагандистів, не це підштовхує українців до міркувань про можливість залишатися чи повертатися, а війна, яку продовжує Росія. 

Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider