Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
РІА «Новости» в матеріалі під заголовком «МЗС: у Нідерландах по-справжньому не розслідували роль Києва у справі МН17» повідомляє:
«Спільна слідча група (ССГ), що займається розслідуванням катастрофи малайзійського Боїнга MH17, не провела справжнього розслідування ролі України в цій трагедії, заявив в інтерв’ю РІА «Новости» директор Першого європейського департаменту МЗС РФ Олексій Парамонов.
“Ми неодноразово висловлювали здивування у зв’язку з тим, що матеріали, передані нами, то ігнорувалися, то оголошувалися сфальсифікованими. Водночас час без будь-яких питань, на віру, до справи долучалися дані з сумнівних джерел, включаючи ті, які надавала вочевидь зацікавлена сторона – Україна. Разом з тим не було проведено справжнього розслідування ролі України в катастрофі рейсу МН17 – у зв’язку з не закриттям українською владою повітряного простору для польотів цивільних літаків над зоною збройного конфлікту”, – сказав Парамонов.
Спільна слідча група (ССГ), яка під керівництвом генпрокуратури Нідерландів без участі РФ проводить розслідування обставин катастрофи, пізніше представила проміжні підсумки. Слідство стверджує, що Boeing було збито із зенітного ракетного комплексу “Бук”, який належав 53-й зенітно-ракетній бригаді ЗС РФ із Курська. Як заявляв РІА “Новости” заступник генерального прокурора Росії Микола Винниченко, російська сторона передала Нідерландам не тільки дані російських радарів, а й документацію, яка свідчить про те, що ракета ЗРК “Бук”, яка уразила Boeing, належала Україні, проте цю інформацію слідчі проігнорували.
МЗС РФ заявивло, що звинувачення ССГ у причетності Росії до збиття малайзійського Boeing голослівні й викликають співчуття, розслідування є упередженим і одностороннім. <…> Всі ракети, двигун від однієї з яких продемонструвала нідерландська комісія із розслідування аварії MH17, були утилізовані після 2011 року, повідомили в Міноборони Росії».
Насправді ситуація з незакриттям Україною повітряного простору давно прояснилась: мова може йти лише про її моральну відповідальність за відсутність такого рішення, але не про юридичну. Міжнародних правових норм, що вимагають закриття для польотів літаків повітряного простору над зонами бойових дій, не існує.
Рада з безпеки Нідерландів у звіті за результатами технічного розслідування, опублікованому ще в 2015 році, вказувала, що під час збройних конфліктів у Малі, Південному Судані, Лівії, Іраку, Єгипті, Афганістані, Сомалі, Ємені, Конго та Сирії повітряний простір на крейсерській висоті польоту лайнера не закривався. Український регулятор «Украерорух» піднімав мінімальну висоту польоту над зоною конфлікту, виходячи зі своїх даних про наявне там озброєння учасників конфлікту; вочевидь, він не припускав, що там може з’явитися ЗРК «Бук».
У тому ж звіті зазначається, що Росія закрила повітряний простір над районами, що межують із зоною конфлікту, лише з опівночі 17 липня 2014 року – за 17 годин до катастрофи MH17. Авіаційний експерт Вадим Лукашевич у статті, опублікованій в Forbes у 2017 році, зазначає, що Україна кілька разів збільшувала мінімально допустиму висоту польоту, Росія ж не вживала ніяких заходів. 14 липня Україна встановила мінімальну висоту в 9754 м. Росія ж з 17 липня раптово закрила повітряний простір на висоті до 16 150 м, тобто фактично на будь-якій висоті, доступній для цивільної авіації. На запит нідерландської сторони про причини такого рішення «Росавіація» відповіла, що це зроблено з метою «узгодження обмежувальних заходів із прилеглим повітряним простором України». На запитання про те, чому в такому випадку мінімально допустима висота настільки перевищила встановлену Україною, російська сторона не відповіла нічого.
Головне ж питання у справі про катастрофу MH17, зрозуміло, пов’язане не з незакриттям повітряного простору, а з тим, хто і за яких обставин збив літак. Росія у вересні 2018 року справді направила Спільній слідчій групі інформацію про те, що ракета, фрагменти якої було знайдено поблизу місця катастрофи, після розпаду СРСР дісталася Україні й відтоді не потрапляла на територію Росії. Відповідь нідерландської прокуратури була стриманою: вона заявила, що уважно вивчить надані відомості, зазначивши при цьому, що раніше Росія вже передавала ССГ неправдиву інформацію. Доведено, що представлені Росією незабаром після катастрофи дані радарів, які показували присутність українського винищувача, що рухався назустріч малайзійському лайнеру, було сфальсифіковано.
Історія з ракетою за номером 9Д1318869032, фрагменти якої було виявлено поблизу місця катастрофи, дуже туманна. ССГ продемонструвала ці фрагменти на пресконференції в травні 2018 року. За неофіційними даними, їх купили у одного з жителів контрольованого сепаратистами району. У вересні того ж року Міністерство оборони Росії оголосило, що ракета з таким номером значилася за військовою частиною, яка після розпаду Радянського Союзу увійшла до складу Збройних Сил України.
ССГ ніколи не стверджувала, що це фрагменти тієї самої ракети, яка збила MH17. Автор історичних праць Марк Солонін, за першою професією авіаційний інженер, вважає, вважає, що уламки ракети, яка влучила в літак і вибухнула, повинні мати зовсім інший вигляд. У представленій ракеті не пошкоджений силовий шпангоут, який міститься за кілька сантиметрів від боєголовки, – і це при тому, що вибух був настільки потужним, що відірвав носову частину величезного широкофюзеляжного лайнера. Солонін вважає, що ця ракета використовувалася для навчального запуску без боєголовки або запуску двигуна на випробувальному стенді. За цією версією, уламки ракети, на яких добре видно її номер, були навмисно підкинуті слідству через якогось жителя так званої ДНР.
Вивчення свідчень, які доводять, що пускова установка «Бук» потрапила в зону конфлікту з Росії, а після загибелі MH17 її туди ж повернули, також змушує скептично поставитися до російської версії про українську ракету. Слідство зібрало безліч свідчень, у тому числі фото та відеоматеріали, які дають змогу простежити шлях ЗРК. МЗС Росії заявляв, що має докази того, що відеоролики, на яких показано пересування пускової установки по контрольованому сепаратистами району, сфабриковані. Але, як зазначає засновник Bellingcat Еліот Хіггінс, свідчення переміщень «Бука» почали з’являтися в соцмережах ще до катастрофи MH17, причому публікували їх користувачі, чиї акаунти існували вже роками. Тобто якби вони були сфальсифікованими, це означало б детально продуману масштабну змову, яку почали готувати задовго до загибелі лайнера. Крім того, «Бук», що рухався за встановленим слідством маршрутом, можна бачити і на супутниковій фотографії, представленій однією з найбільших компаній в цій галузі DigitalGlobe. Ніяких свідчень переміщень «Бука» по території, контрольованій Україною, не виявлено.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
