Джерело: блог Ігоря Яковенка

Кремль не запрошував і не збирається запрошувати президента України Володимира Зеленського в Москву 24 червня на парад Перемоги. Про це повідомив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков. І обґрунтував це наступним чином: «Україна не є де-факто і багато в чому де-юре учасницею СНД, не виявляє бажання якимось чином продовжувати роботу в цих структурах і жодного разу не сигналізувала про своє бажання розділити радість від свята перемоги». Кінець цитати.

Цим висловом Дмитро Пєсков зробив істотний внесок в історію Другої світової війни. Оскільки з’ясувалося, що перемогу в цій війні, яка закінчилася 2.09.1945, здобули виключно ті країни, які мають де-факто і де-юре членство в СНД, організації, яка була створена 8.12.1991. Тобто через 46 років після закінчення війни. Крім цього Пєсков вніс істотне уточнення до регламенту дня Перемоги. Виявляється, відзначати цей день можуть тільки ті, хто радіє. А ті, наприклад, в Україні, хто не радіє, а навпаки сумує через те, що Україна у Другій світовій втратила понад 9 мільйонів загиблими, спадкоємцями переможців не є.

У піку Зеленському Пєсков повідомив, що «є низка партнерів, які виявили бажання приїхати до нас, до нашої радості». Приєднатися до радості Пєскова і напевне що й Путіна попередньо виявили бажання Казахстан, Киргизія, Молдова, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Сербія, Хорватія, Абхазія і Південна Осетія. Очевидно, в новітній версії Другої світової війни, визнаній єдино вірною, саме так буде виглядати склад антигітлерівської коаліції. Без усіляких самозванців на кшталт США або, не дай боже, Великобританії. Втім, в останній момент ця коаліція може розширитися за рахунок президента Білорусі Лукашенка і прем’єр-міністра Вірменії Пашиняна …

Коментуючи відмову Кремля запрошувати Володимира Зеленського на парад Перемоги, Володимир Соловйов у своїй програмі «Вечер» від 10.06.2020 чомусь дуже збудився і нестямно заволав: «Нема чого робити бандерівським сволотам на нашому параді!». Він ще довго не міг заспокоїтися і надривався, напевне, сподіваючись, що Зеленський в Києві його почує: «Йому не місце в нашій країні! Бандерівський недобиток !!».

Треба сказати, що своєю публічною відмовою запрошувати президента України на парад Перемоги Кремль зробив «бандерівському недобиткові» Зеленському істотну послугу. Оскільки дозволив йому уникнути вибору: їхати чи не їхати, і пов’язаної з цим вибором втрати частини прихильників. Очевидно, що присутність на військовому параді в країні-агресорі стала б політичним самогубством для президента України.

Однак, дані всеукраїнського опитування фонду «Демократичні ініціативи», оприлюднені 5.05.2020, побічно свідчать, що якась частина громадян України була б незадоволена, якби Зеленський публічно відмовився від запрошення на парад Перемоги в Москві. Про це може свідчити той факт, що близько 52% опитаних в Україні поділяють радянську і офіційну російську інтерпретацію дати 9 травня, вважаючи його днем ​​перемоги у «Великій вітчизняній війні». Скільки з цих 52% прихильників Вадима Рабиновича і його пропутінської «Опозиційної платформи – за життя» (очевидно, що всі вони там, у цих 52%), а скільки прихильників Зеленського, сказати складно, але можливо й навіть неминуче, що прихильники Зеленського там теж є. Так що для Зеленського це подарунок, що його не запросили.

Майбутній парад Перемоги, без доступу людей на Красну площу, в якому із глав іноземних держав беруть участь тільки залежні від Росії сателіти – це другий етап обнулення Путіна, а разом з ним і всієї Росії. Зараз у всього російського МЗС аврал – усі, від міністра до останнього аташе шукають підходи до очільників держав, намагаючись заманити в Москву хоч кого-небудь, щоб хоч трохи розбавити невеселий пострадянський пейзаж на трибунах Красної площі.

Діючи за принципом «викупати коней в шампанському не до снаги, так хоч кота пивом обіллємо», Путін за всяку ціну намагається реалізувати свою від початку безглузду «двоходівку», що складається з голосування за своє довічне самодержавство і свята побєдобєсія, якому планувалося надати масштабу абсолютно космічного, і в центрі якого повинен був стояти він, Володимир Путін в ролі головного переможця світового фашизму.

Ситуація з пандемією в Росії перетворила путінську двоходівку з двох безглуздих заходів на дві вірусні бомби, які напевно заберуть чимало життів.

Протилежні сигнали, які випускає в ці дні російська влада, свідчать про роздвоєння свідомості, іноді іменоване шизофренією.

Путін зі свого бункера оголошує про тріумфальну перемогу над вірусом і вітає з цією вікторією росіян.

Глава Росспоживнагляду Анна Попова попереджає, що вірус нікуди не пішов і слід зберігати масково-рукавичний режим.


Департамент охорони здоров’я Москви опублікував дані про смертність за травень: перевищення цього показника в порівнянні з середнім значенням у травні за останні три роки склало 5799 випадків. «Якщо розрахувати цей показник на основі даних останніх трьох років, то середньорічна смертність в травні складе 9914», – повідомляє сайт цього відомства. У 5260 випадках в якості основної або супутньої причини смерті зазначений коронавірус, – це 92% всієї надлишкової смертності в травні.

Очевидно, що проведення масових заходів за такої ситуації рівносильне масовому вбивству. Це далеко не перший злочин Путіна. Принципова відмінність від усіх його попередніх злочинів у тому, що в цьому випадку бенефіціаром є єдина людина – він сам, Володимир Путін.

Нікому, крім нього, крім його забаганки, не потрібне це безглузде голосування щодо обнулення. Ніяких додаткових повноважень до його вже безмежної влади поправки до Конституції додати не можуть, а що стосується легітимності і збереження режиму … Тут багато що може розповісти М.С.Горбачов, який 17.03.1991 організував референдум щодо збереження СРСР, в якому переважна більшість громадян проголосували «за», і через півроку Радянського Союзу не стало. Злиняв у два дні…

Коли Путін вбивав НТВ і душив свободу слова, це було в інтересах чиновників, яким свобода слова поперек горла.

Коли він дерибанив ЮКОС, бенефіціарами були не тільки Сєчин, а й тисячі силовиків, для яких це стало сигналом до загальноросійського переділу власності.

Коли Путін окупував Крим і Донбас, його щиро підтримали люди, отруєні імперським трунком.

Те, що він сьогодні робить, нікому не потрібно і не цікаво. Телевізор буде натужно висловлювати своє захоплення, але навіть крізь екран видно, як мешканці зомбоящика позіхають, криво посміхаються і схрещують за спиною пальці, практично відкрито показуючи, що їм самим все це смертельно набридло.

Путін вже обнулився далі нікуди. Він усім набрид і усім заважає. Його влада сьогодні тримається на страху підібраної методом негативної селекції «еліти» і паралізованому стані населення, з якого методом тотальної зачистки вичистили все, що було спроможне до опору.

Джерело: блог Ігоря Яковенка