Джерело: блог Ігоря Яковенка

Путін лякає Захід блискавичними ударами. Кеосаян лякає Казахстан чимось жахливим. Скабеєва наябедничала, що Арестович гей. Хто за що вмирає на цій війні? Пригоди російського духу.

Під час учорашнього солов’їного посліду «легендарний воєнкор» Поддубний довго розповідав про грандіозні воєнні перемоги російської армії й про те, що українці зовсім не вміють воювати, а постійно лише ховаються за спинами жінок і дітей. Говорив стримано і мужньо. Відчувалося, що він і сам міг би розгромити пару-трійку українських дивізій, але правила професії забороняють йому брати до рук зброю.

Наприкінці Соловйов запитав «легендарного воєнкора»: «Завдяки чому перемагаємо?»

«Легендарний воєнкор» Поддубний відповів відразу, відчувалося – він сам багато розмірковував про цей дивовижний феномен і зрозумів, що росіяни постійно перемагають завдяки двом чинникам:

«Завдяки військовій науці й російському духу».

Щодо військової науки та військового генія керівництва спецоперацією жодного сумніву ні в кого не виникає. Військові аналітики всього світу зі здивуванням спостерігали, як росіяни силами 200-тисячного угруповання розпочали наступ у 9 (дев’яти!) напрямках територією найбільшої країни Європи. Причому, зазнавши величезних втрат у живій силі та техніці й відступаючи від Києва, Чернігова та Сум, головнокомандувач Володимир Путін заявив, що все йде за планом. Тобто все це – втрати, відступ було заплановано від самого початку. Тому що так вимагає військова наука.

Тепер про головне. Про російський дух. Про цей російський дух дуже гарно написав Пушкін. Лукомор’я. Дуб. Русалка. Кіт на ланцюзі. Пахне Руссю. Гарно, але трохи туманно. Незрозуміло, як у разі чого визначити під час зустрічі з якимсь незнайомим духом, чи російський це дух, чи якийсь інший, іноземний. Німецький, польський або, не дай Бог, англосаксонський.

Воєнна спецоперація Z дала можливість громадянам України настільки близько познайомитися з російським духом, що вони вже ніколи його ні з яким іншим духом не сплутають. Буча, Бородянка, Маріуполь. У цих та багатьох інших містах України російський дух залишив про себе пам’ять у вигляді тисяч убитих мирних жителів, пограбованих квартир і зруйнованих будинків. Омбудсмен України Людмила Денісова повідомила, що до неї надійшло близько 400 заяв про зґвалтування російськими військовими. Якщо взяти до уваги, що зазвичай заяв про зґвалтування буває на порядок менше, ніж самих злочинів, йдеться про тисячі українок, які познайомилися з дуже специфічними характеристиками російського духу.

Путін лякає Захід блискавичними ударами

Стійкою нотою в ароматі російського духу є прагнення викликати страх, залякувати. Путін, виступаючи в Санкт-Петербурзі перед зібранням законодавців, говорив чомусь не про російські закони, а про те, які кари впадуть на голови тих, хто спробує завадити йому денацифікувати та демілітаризувати Україну.

«Якщо хтось, підкреслю ще раз, якщо хтось спробує втрутитися в події, що відбуваються, збоку, і вони будуть створювати для Росії неприйнятні для нас загрози стратегічного характеру, вони повинні знати, що наші відповіді на зустрічні удари будуть блискавичними, швидкими», – пояснив Путін. І додав, що інструментами, за допомогою яких будуть нанесені ці блискавичні удари, не може похвалитися ніхто. Тут Путін, безсумнівно, має рацію. Оскільки ніхто зі світових лідерів, окрім нього, не має звичаю хвалитися своїми військовими та іншими «інструментами».

Приклад Путіна виявився заразним. Пропагандист другого ряду Тигран Кеосаян, сповнений гордості від того, що за клопотанням його дружини Сімоньян його включили до списку жертв неонацистських диверсантів, вирішив полякати Казахстан. Провина казахів перед Кеосаяном у тому, що вони вирішили відмовитись від військового параду на 9 травня. Недружній знак, через який можна потрапити до групи ворогів Росії. Тепер, на думку Кеосаяна, для казахів постало «питання виживання» і їм треба визначатися зі стороною.

«На Україну погляньте уважно, подумайте серйозно… Якщо ви вважаєте, що можна й надалі бути такими хитрож***ми і вам за це нічого не буде, ви помиляєтеся», — попередив Кеосаян. Спроби Кеосаяна лякати казахів викликають асоціацію з Моською та Слоном. Втім, як і спроби Путіна лякати Захід.

Окрім садизму, нелюдської жорстокості, схильності до насильства і блатної звички залякувати, аромат російського духу віддає стійким смородом гомофобії. Не встиг російський телеглядач відійти від потрясіння внаслідок одкровень Маргарити Сімоньян, яка викрила пародиста Галкіна як прихованого гея, як із подібними звинуваченнями, але вже на адресу спікера офісу Зеленського Арестовича виступила Скабеєва. Вона нагадала, що колись Арестович «танцював у жіночих сукнях» у якомусь серіалі на російському телебаченні. Після чого радісно звинуватила його в тому, що  його «спіймали у готелі з чолов’ягою за дуже пікантних обставин». Мабуть, Путіну доведеться розширити перелік цілей спецоперації Z: окрім денацифікації та демілітаризації України російський дух вимагає її радикальної дегеєзації.

Ідея якогось особливого «російського духу», а також особливої ​​«російської душі», до якої професійні патріоти зазвичай додають прикметник «загадкова», давно увійшла до обойми імперських міфологем, що використовуються з метою довести перевагу росіян над іншими народами. Така собі цілком нацистська мета, варто зазначити. До певного часу навколишній світ ставився до цього як до кумедної екзотики. І навіть схильний був заохочувати це як прояв етнічної різноманітності. От є ж племена, які себе прикрашають пір’ям, є так, що кільця в ніс собі устромляють, а ці виявили у себе якийсь «російський дух» і носяться з ним. І все було б добре, якби цей російський дух проявляв себе лише всередині кордонів РФ. У незабутньому ароматі привокзальних туалетів та у перегарі незліченної армії алкашів. Але коли Путін вирішив випустити цей «російський дух» у вигляді війни в центрі Європи, жарти скінчилися. Україна за допомогою Заходу виб’є дух із путінської армії. І це станеться неминуче з цілком очевидної причини. Немає жодної причини, через яку росіяни мусять помирати на українській землі. А от у громадян України така причина є – вони захищають свою країну і своє право будувати своє життя на власний розсуд. Тож вони переможуть. Слава Україні!

Джерело: блог Ігоря Яковенка