Ігор Яковенко: Земля пласка, Трамп – президент, Путін усіх переміг

Джерело: блог Ігоря Яковенка

Чотири роки тому Путін привітав Трампа з обранням на пост президента наступного дня після виборів. Вибори були 8.11.2016, а путінське привітання – 9.11.2016. На запитання журналістів, чому цього разу Путін все ніяк не збереться привітати Байдена, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков дав вельми вдумливу відповідь: «Ми вважаємо коректним дочекатися офіційного підбиття підсумків виборів, що відбулися».

Що таке «офіційне підбиття підсумків виборів» у США Пєсков не уточнив. Можливо, він і його шеф чекають народження в Америці такого собі місцевого аналога російського ЦВК із Еллою Памфіловою на чолі, яка і оголосить переможця. Можливо, чекають, коли Трамп визнає свою поразку. До речі, він може свою поразку не визнати ніколи. Що буде цілком в його дусі. Мабуть, в цьому випадку путінська Росія так і не визнає Байдена і буде продовжувати вести переговори з усіх питань із Трампом. Що також буде цілком в дусі Путіна, з огляду на ту паралельну реальність, в якій він, за влучним висловом Меркель, давно вже перебуває.

Саме туди, в паралельну реальність, щодня, ось уже два десятиліття занурює Росію путінський телевізор. Фантасти описують різні способи потрапляння у паралельні Всесвіти. У Росії для цього достатньо увімкнути телевізор. Наприклад, ви увімкнули головний державний телеканал «Россия 1» пізно ввечері 11.11.2020, натрапили на програму «Вечер» і виявили там солідного громадянина, який вам довірливо повідомляє: «Карабах – це наша Єльня, перша перемога в Четвертій світовій війні». Людина, погано знайома з російським телевізором, може вирішити, що це письменник-фантаст презентує свій новий роман. І помилиться. Насправді це декан факультету світової політики МДУ Андрій Сидоров так представляє сьогоднішній геополітичний пейзаж. Ну, або робить вигляд, і просто вішає людям локшину на вуха.

Реальність у тому Всесвіті, куди декан Андрій Сидоров норовить запхати своїх студентів, а заодно і мільйони телеглядачів, виглядає так. «Ми не готуємося до війни, ми вже воюємо. Третю світову ми вже програли. Четверта світова вже йде». Кінець цитати. Далі про Карабах, він же – Єльня, він же – перша перемога в 4-й світовій.

Про порядкові номери світових воєн, які безперервно йдуть в паралельному Всесвіті декана Сидорова, а точніше, всередині деканівської голови, говорити безглуздо. Так само як і обговорювати цілком сороміцьке уподібнення «Карабаху», тобто катастрофічної поразки Путіна від Ердогана – до тієї, нехай і локальної, але досить важливої для бойового духу РККА перемоги, в результаті якої 24-я армія 6.09.1941 звільнила Єльню.

Путін прийняв від Єльцина Росію, яка була головним політичним гравцем на Кавказі. Тепер головним політичним гравцем на Кавказі став Ердоган. Хто тут переможець, а хто програв, уточнювати якось ніяково. Спосіб, у який поразка Путіна в телевізорі перетворюється на «перемогу», нескладний. Спочатку роблять відволікаючий жест: «не слід було вірменам «помаранчеву революцію» влаштовувати, тоді б і територію не втратили». Після чого починається розповідь про те, як Путін врятував Вірменію. На ділі, всім країнам пострадянського простору було дано наочний урок: ніколи не майте справи з путінською Росією. Обов’язково зрадить. Причому, у найбільш підлий спосіб.

Є в путінській Росії непорушний закон: чим гірше йдуть справи в країні, тим надривніше телевізор волає про війну. «Все йде до війни!» – заявляє Соловйов. Декан Сидоров його намагається поправити, мовляв, «війна вже йде». «Зараз – не війна, а вулична бійка», – відмахується від приставучого декана Соловйов.

Тут вступає Сергій Кургінян зі своєю арією. «Потрібна мобілізація населення!» – суворо вимагає Кургінян від усіх присутніх в студії. Присутні не заперечували. «Для цього якась частина населення повинна бути переведена на напіввійськовий стан і знаходитися в постійній готовності до війни. Наприклад, за зразком ландвера в Пруссії або за козачим варіантом», – вимовивши ці слова, Кургінян обвів поглядом присутніх у студії, з’ясовуючи, хто з них прямо зараз готовий записатися в козаки або в ландверівці. «Експерти» суворо мовчали.

Слово бере письменник Захар Прилєпін і одразу ж починає лякати росіян пацифістами. «Тут бродить величезна кількість пацифістів!» – тривожно озираючись навколо, заявив Прилєпін і видав крик відчаю: «Чому ми не знімаємо гарні патріотичні фільми про наших воїнів ?!». Після чого трохи заспокоївся і негайно запропонував радикальний засіб від цих шкідників-пацифістів. «Треба створювати своїх, прости господи, дудєй, які нам будуть знімати ці фільми», – закликав присутніх письменник Захар Прилєпін і замовк до кінця програми, так і не пояснивши, яким саме способом він і його товариші стануть «створювати дудєй» і з якого дива ці «дуді» зніматимуть патріотичні фільми для письменника Захара Прилєпіна.

Програми Соловйова трохи нагадують механічні настінні годинники з зозулею. Тільки замість пташки постійно вискакує Соловйов і замість «ку-ку» кричить слово «ідеологія». Причому, якщо зозуля зазвичай кує раз на годину, то Соловйов це робить набагато частіше.

«Політолог» Дмитро Куликов заперечив декану Сидорову, який заявив, що на дворі Четверта світова, в якій Росія здобула першу перемогу при Карабаху. «Ми перебуваємо у передвоєнній порі», – повідомив «політолог» Куликов і тут таки навів незаперечний доказ своєї правоти. «Коли почнеться війна, будуть припинені всі дискусії, а в телевізорі повинен залишитися один Соловйов зі зведеннями», – засудив «політолог» Куликов. «Ні, якщо війна, я краще на фронт!» – суворо оголосив Соловйов і дуже мужньо обвів поглядом «експертів». «Експерти» перейнялися.

Після чого «політолог» Куликов оголосив, що «кордони російської цивілізації (російської імперії) не збігаються з межами Російської Федерації». Теж мені новина! Путін вже давно всім пояснив, що «кордони Росії ніде не закінчуються». І всі давно це зрозуміли. Тому всі, хто міг, поховалися в НАТО, а хто не встиг, озброюються хто чим може.

Нещодавно російський телевізор показав фільм телеведучого Ігоря Прокопенка «Пласка земля», в якому доводилося саме те, що було сказано в назві. Автор фільму отримав вищу російську телевізійну нагороду ТЕФІ в номінації «Просвітницька програма».

Якщо в тому паралельному Всесвіті, який створює путінський телевізор і де мешкає сам Путін, земля – ​​пласка, то там і Трамп цілком міг виграти вибори – 2020 і Путін напевно всіх переміг на Кавказі. Тут головне не переплутати реальності, інакше незручно може вийти …

Джерело: блог Ігоря Яковенка