Джерело: Центр протидії дезінформації, для EUvsDisinfo
Вступ України до Європейського Союзу — це не лише політичний процес. Це стратегічний вибір у сфері безпеки як для України, так і для Європи. Саме тому Росія намагається зірвати цей процес не лише ракетами, а й маніпуляціями, сіянням страху та недовіри.
Спільний звіт Європейської служби зовнішніх справ (ЄСЗС) та Центру протидії дезінформації (ЦПД) «За межами поля бою: інформаційна війна Росії проти європейського майбутнього України» показує, що спроби Росії підірвати шлях України до ЄС є систематичними, скоординованими та послідовними. Це не поодинокі випадки «фейкових новин». Вони є частиною ширшої екосистеми іноземних інформаційних маніпуляцій та втручань (FIMI), покликаної послабити Україну, розколоти європейські суспільства та підірвати довіру до процесу розширення ЄС.
Для України членство в ЄС означає безпеку, стійкість інституцій, демократичну трансформацію і суверенне право українців обирати власне майбутнє. Для ЄС вступ України також є стратегічною інвестицією у стабільність континенту. Демократична та успішна Україна у складі європейської сім’ї означала би пряму поразку імперського проєкту Кремля. Росія це розуміє. Саме тому вона прагне представити європейське майбутнє України як неможливе, дороге або небезпечне.
У звіті задокументовано, як працює російський інформаційний апарат на кількох рівнях. Офіційні представники держави визначають основні меседжі. Тоді їх адаптують і підсилюють підконтрольні державі медіа, пов’язані з державою активи — зокрема мережі анонімних каналів у Telegram та псевдомісцеві вебсайти — та співзвучні з державою коментатори. Така структура допомагає ворожим суб’єктам приховувати атрибуцію, тестувати наративи у менших каналах, поширювати їх між платформами та подавати координовані маніпуляції як автентичну думку громадськості.
З січня 2025 року по травень 2026 року ЦПД здійснював моніторинг українського інформаційного простору щодо вступу України до ЄС та проаналізував 244 000 публікацій, які отримали 1,39 млрд переглядів. У цьому масиві контенту ЦПД виявив чотири повторювані деструктивні наративи, спрямовані на процес вступу. Було встановлено, що ці деструктивні наративи підсилювали, серед інших, понад 2 600 джерел. Ці джерела демонстрували ознаки неавтентичної поведінки, зокрема синхронізоване поширення, скоординовані реакції на новини та штучне підсилення.
Ці чотири наративи покликані експлуатувати страх, втому та невизначеність. На українську аудиторію націлюють твердження про те, що ЄС нібито затягує війну, прагне контролювати Україну або нав’язує реформи, що шкодять громадянам. Російська пропаганда неправдиво зображує держави-члени ЄС як такі, що прагнуть розділити Україну, послабити її суверенітет або отримати вигоду з її вразливості. Водночас Україна зображується як корумпована, залежна та несумісна з європейськими цінностями. Мета полягає не лише в поширенні неправди, а й у поступовому підриві довіри до українських інституцій, європейських партнерів та самого процесу вступу.
Така сама логіка застосовується щодо аудиторій усередині ЄС. Російські суб’єкти FIMI (іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань) намагаються переконати європейців, що Україна є занадто дорогою, занадто корумпованою, занадто нестабільною або занадто відмінною в культурному плані, щоб приєднатися до Союзу. Ці повідомлення адаптують під місцеві вразливості. У Німеччині вони експлуатують економічні побоювання. У Франції часто спираються на наративи про корупцію та змови. У Польщі використовують історичні чутливі теми та настрої проти біженців. По всій Європі українців — особливо біженців — неодноразово зображують як загрозу безпеці. Такі маніпуляції можуть зашкодити публічній дискусії та підживити ворожість до українців.
Небезпечною особливістю цих операцій є їхня здатність поширюватися через кордони. Наратив, випробуваний в українському інформаційному просторі, згодом може бути адаптований для аудиторій в ЄС. Заяву з європейських дебатів можна вирвати з контексту та повторно вкинути в інформаційне поле України, щоб створити хибне враження, ніби Європа втратила довіру до Києва. Саме через таку циркуляцію маніпуляцій українські та європейські інституції потребують спільного аналітичного бачення.
Саме тому співпраця між ЦПД та ЄСЗС є такою важливою. Для України поглиблення цієї співпраці — це не формальність, а необхідність. Україна має безпосередній досвід інформаційної війни з боку Росії в умовах повномасштабної війни. ЄСЗС володіє інституційним досвідом, методологіями та цілісним розумінням глобальної картини того, як ворожі інформаційні операції націлюються на європейську аудиторію. Така співпраця створює міцнішу основу для виявлення суб’єктів FIMI, розуміння їхніх технік і викриття інфраструктури, що стоїть за ворожими операціями впливу.
У звіті також вказано на ширший виклик: Росія більше не покладається тільки на окремі неправдиві повідомлення. Вона створює маніпулятивне інформаційне середовище. Генеративний ШІ, скоординована неавтентична поведінка, міжплатформне поширення та відмивання інформації дають змогу ворожим суб’єктам створювати контент швидко, дешево та масштабно. Мета полягає в тому, щоб переповнити інформаційний простір, виснажити аудиторію і зробити недовіру нормою.
Тому відповідь має бути настільки ж систематичною. Дебанкінг окремих неправдивих тверджень є важливим, але його недостатньо. Демократичним державам потрібне раннє виявлення, краща атрибуція, тісніша співпраця з цифровими платформами, цільові санкції проти суб’єктів FIMI та чіткіша комунікація з громадянами. Процес вступу також має бути пояснений доступною мовою: що означають реформи, чому вони важливі та як розширення зміцнює європейську безпеку.
Водночас реакція на FIMI має захищати демократичну дискусію. Обґрунтована критика реформ є частиною демократії. Скоординовані маніпуляції з боку ворожої держави — ні. Завдання полягає не в тому, щоб заглушити дискусію, а в тому, щоб не дати Росії використовувати відкриті суспільства для їхнього ослаблення зсередини.
Європейське майбутнє України — це не лише питання України. Це випробування здатності Європи захищати власні стратегічні рішення від примусу та маніпуляцій. Тому спільний звіт ЄСЗС та ЦПД є не просто аналітичним документом. Це практичний приклад співпраці, якої потребує Європа: доказової, скоординованої та зосередженої на стійкості.
Повний текст звіту доступний за посиланням: https://euvsdisinfo.eu/beyond-the-battlefield/.
Джерело: Центр протидії дезінформації, для EUvsDisinfo
Центр протидії дезінформації є робочим органом Ради національної безпеки і оборони України і, відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента України від 7 травня 2021 року № 187/2021, забезпечує реалізацію заходів щодо протидії поточним і прогнозованим загрозам національній безпеці та національним інтересам України в інформаційній сфері, забезпечує інформаційну безпеку України, виявляє та протидіє дезінформації, ефективно протидіє пропаганді, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, запобігає спробам маніпулювання громадською думкою.
