Слово «фейк» протягом декількох років зробило чудову кар’єру. Чи це дійсно нове поняття і явище?

На думку доктора Марека Гендка із Люблінського католицького університету, воно таке ж старе, як і світ, але має нову назву. Воно має два варіанти. У Польщі та сусідніх країнах більш вживаний термін «fake», але у Великобританії вживається «false», «false news».

Техніка, Інтернет, комп’ютери, телефони, системи, які ми використовуємо, активізують певні явища. Через те, що ми живемо в комп’ютеризованому світі, нам все важче перевіряти отримувану інформацію. Легше змусити нас існувати у певній системі, яка сама підбирає для нас інформацію.

У Польщі це може бути результатом ще дечого – наших комплексів стосовно Заходу. Ми охоче використовуємо такі поняття, як модернізм, постмодернізм, пост-капіталізм, і в нашому випадку класно звучить термін постправда, хоча це давно відоме явище, просто з іншою назвою.

Існує два основних типи брехні у ЗМІ. Перший – це обман, який навмисно розповсюджується для досягнення певної мети. Він готується та запускається свідомо. Друга група – це обман, які поширюється бездумно. Вони стають ретрансляторами, тому що більшість не читає газет, не кажучи вже про книги, тому людьми дуже легко маніпулювати.

Ці два види обману в засобах масової інформації дуже відрізняються. Одні лише передаються, другі, ті що створюються навмисно, є гіршими, оскільки їх важко перевірити. Але є способи не дати себе ошукати. Однак вони вимагають зусиль – читання та перевірки інформації, – сказав наш співрозмовник.