Досліджувати медіа та аналізувати фейки другого року пандемії Covid-19 не стало легше. На зміну фейкам і нісенітницям щодо походження коронавірусу прийшли не менш божевільні ідеї про шкоду вакцинації та її відкладений вплив на організм людини. Проте одним із головних висновків другого за час пандемії звіту Reuters Institute Оксфордського університету стало зростання довіри до новин. Автори звіту зауважили практично незмінне ставлення до новин у соціальних медіа, перехід споживачів в онлайн та інші тенденції, про які ми розповімо в нашому аналітичному матеріалі, присвяченому одному з головних документів про медіаспоживання. Також у звіті йдеться й про інші особливості медіаспоживання – читання новин у розрізі платформ і форматів, інтерес до різних соціальних платформ, роль смартфонів, подкастів і відео в новинному споживанні.
Головна відмінність нинішнього звіту порівнюючи з 2020 роком, фактичним початком пандемії – це зростання довіри до новин на тлі посилення побоювань щодо фейків в цілому і дезінформації про коронавірус зокрема.
Десяте, ювілейне дослідження про споживання цифрових новин ґрунтується на даних із шести континентів і 46 країн. В цьому році до звіту вперше увійшли дані з таких країн як Індія, Індонезія, Таїланд, Нігерія, Колумбія та Перу, що дозволило авторам звіту краще зрозуміти процеси і закономірності поза межами традиційних для себе регіонів дослідження – Сполучених Штатів і Європи.
Коронавірус і зміна медіаспоживання
Криза охорони здоров’я та інфодемія, що супроводжувала її в 2020 році, викликали сплеск інтересу до новин в цілому, що є природним для складних періодів в житті суспільства. У 2021 році звичайний споживач, який опинився під шквалом фейків, домислів, напівправди, маніпуляцій, пов’язаних і з Covid-19, і з іншими важливими питаннями, захотів отримувати точну і надійну інформацію.
У документі в середньому відзначається зростання довіри до новин на 6 пп (процентних пунктів): 44% респондентів заявили про довіру до більшості новин. Ці дані свідчать про зміну тенденції, що фіксується останніми роками, коли люди менше довіряли новинам, а досягнутий рівень довіри виявився майже таким самим, як в 2018 році. Країною з найбільш високим рівнем довіри до новин (65%) залишається Фінляндія, а найнижчий показник – у США (29%). Водночас довіра до новин впала в таких країнах, як Болгарія (12 процентних пунктів), Франція (8), Угорщина (6), Чилі (4) та Аргентина (3).
Наприклад, у США набагато більше людей не довіряють новинам, ніж довіряють їм, в результаті чого утворився умовний дефіцит довіри в 15 пунктів. Але в скандинавських країнах, таких як Данія, був зафіксований низький рівень недовіри до новин, тому тут сформувалося умовне позитивне сальдо довіри в 48 балів.
Примітним моментом дослідження стало зростання розриву в довірі між джерелами новин, на які зазвичай покладаються люди, і новинами з соціальних медіа та пошукових систем.
На тлі незмінного ставлення до новин із соціальних медіа, автори звіту дійшли висновку, що аудиторія готова приділяти більшу увагу точним і надійним джерелам новин. Автори звіту фіксують, що в багатьох країнах аудиторія почала частіше звертатися до перевірених брендів-джерел контенту.
Цікаво, що ця зміна відобразилася у зростанні інтересу до телевізійних новин. Можливо, це пов’язано з коронавірусними обмеженнями 2020 року і тим, що багато людей застрягли вдома. У цих умовах люди продовжили відмовлятися від паперових газет і почали активніше дивитися телевізор.
Наприклад, у Великій Британії 36% респондентів в якості основного джерела новин обрали телебачення (на 7 процентних пунктів більше, ніж роком раніше), а в Ірландії цей показник склав 41% (+8 процентних пунктів).
Автори звіту підкреслюють, що до такої динаміки слід ставитися з певною часткою скепсису, з урахуванням постійного зсуву в бік цифрових джерел, але ця тенденція свідчить про силу традиційних новинних брендів і більший рівень довіри до надійних джерел новин в цілому.
Сильний новинний бренд викликає довіру
У звіті 2021 року, так само як і в попередньому, відзначається зростання інтересу до надійних джерел новин.
Деякі з найбільш надійних новинних проектів – і комерційні, і громадські медіа-бренди – зберегли та навіть примножили онлайн-аудиторію. У той же час, бренди з більш низькими показниками довіри були не такими успішними. Ця тенденція була зафіксована в середньому по Європі, а найбільш помітно – в Швеції, Австрії, Ірландії та Норвегії, трохи менше в Фінляндії, ймовірно, через історично більш високий рівень довіри до медіа.
Найбільше зростання інтересу споживачі виявили до великих комерційних і суспільних новинних брендів, особливо тих, які вже мали репутацію надійних джерел онлайн-новин. Ця динаміка була зафіксована навіть на тих ринках, де загальне споживання онлайн-новин не збільшилося в цілому порівняно з минулим роком.
На другому році пандемії проявилася втома від новин
Новинна втома – зниження інтересу до новин – теж була зафіксована авторами звіту. З одного боку, це логічний процес на тлі зростання інтересу до новинного контенту в перші місяці пандемії, а з іншого – автори дослідження зазначають те, що інтерес до новин все ж продовжував зростати. Але це відбувалося тільки в певних країнах, що суттєво постраждали від кризи, а ще у людей, яких персонально торкнувся коронавірус або його наслідки. В середньому ж було виявлено, що рівень інтересу до новин (59%) не підвищився за останній рік.
Ця динаміка падіння інтересу до новинного контенту триває вже п’ять років. З 2016 року в середньому цей показник впав на 5 процентних пунктів, а саме: на 12 пунктів в Італії та Австралії, на 8 у Франції і Японії. У таких країнах як Німеччина і Нідерланди зниження було незначне або й зовсім відсутнє.
Цікавим феноменом стало таке ж падіння інтересу до новинного контенту в США, особливо на тлі виборів президента і заворушень біля Капітолію на початку січня 2021 року. Інтерес до новин у Сполучених Штатах знизився на 11 процентних пунктів за останній рік – до 55%. Причому майже вся частка падіння інтересу трапилася за рахунок правих політичних сил.
Запит на об’єктивну журналістику
Одним із головних трендів медіаспоживання автори звіту від Reuters Institute відзначають збереження запиту на неупереджену і об’єктивну журналістику. Це пов’язано зі зростанням соціальних мереж і кількістю фейкового контенту, що поширюється на цих платформах.
У всіх країнах, в яких були проведені опитування Reuters Institute, 74% респондентів заявили, що новинні агентства повинні відображати діапазон поглядів, а не займати власну позицію щодо новини. Більшість також вважає, що засоби масової інформації повинні намагатися бути нейтральними з кожного питання (66%), але є частина людей (24%), які впевнені в існуванні низки питань, відносно яких немає сенсу зберігати нейтралітет.
Фейки і коронавірус: версія 2.0
У новому звіті Reuters Institute також проаналізовано ставлення до дезінформації, пов’язаної з Covid-19. У новому звіті відзначається зростання такої стурбованості – на 2 процентних пункти, до показника в 58%.
Найбільш високі показники були зафіксовані серед жителів Африки (74%), Латинської Америки (65%), Північної Америки (63%), Азії (59%) і найменше – в Європі (54%).
Цього року люди в середньому бачили більше неправдивої і оманливої інформації про коронавірус (54%), ніж про політику (43%). Особливо багато фейків щодо Covid було зафіксовано в африканських країнах, таких як Нігерія та Південно-Африканська республіка, де неправдиві чутки і теорії змови швидко поширилися через соціальні мережі. Крім того, автори звіту зауважують поширення хибної інформації про коронавірус в Центральній та Східній Європі (Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія і Болгарія), а також в більшій частині Латинської Америки та деяких частинах Азії.
Цікавою зміною в цьому звіті стала стурбованість поведінкою національних політиків (29%) при обговоренні дезінформації про Covid-19. Найбільше щодо цього переймалися жителі таких країн як Бразилія (41%) – саме в цій країні одним із популяризаторів коронавірусних фейків був президент Жаїр Болсонару. Також респонденти говорили про Covid-фейки в Сполучених Штатах (33%), де Дональд Трамп применшував значення носіння масок, а потім пропонував застосовувати різні дивні засоби і ліки від коронавірусу.
Що стосується каналів, якими поширюється неправдива інформація про Covid-19, то найбільше занепокоєння в цьому питанні викликає Facebook (28%), за ним йдуть новинні сайти і додатки (17%), WhatsApp та інші застосунки для обміну повідомленнями (15%), пошукові системи (7%), Twitter (6%) і YouTube (6%).
Однак в цьому питанні можна побачити чітку відмінність між країнами і регіонами. На Півдні, зокрема в Бразилії, Індонезії, Індії, Нігерії та Південній Африці основним джерелом фейків стали застосунки для обміну повідомленнями, наприклад, WhatsApp. Шифрування повідомлень на цій платформі ускладнює перевірку фактів, виявлення небезпечної інформації та протидію їй. Навпаки, у Великобританії і США Facebook вважається головним джерелом коронавірусних фейків, а Twitter – наступним за значущістю. Facebook також є головною проблемою на Філіппінах і в Таїланді, де ця соцмережа стала ключовою платформою для новин.
Ще трохи про медіаспоживання в Covid-епоху: мобільні застосунки, агрегатори, подкасти
В середньому 73% респондентів зазначили, що вони читають новини через смартфон – минулого року таких було 69%. Це частково стало продовженням тренду заміщення комп’ютера смартфоном, але тут свою роль відіграв і коронавірус. У багатьох країнах світу влада через смартфон повідомляла про обмеження, спонукала громадян повідомляти про симптоми і записуватися на прийом для вакцинації. Смартфони стали критично важливими для підтримки зв’язків із друзями або замовлення продуктів, а ще – пошуку і використання новин. Перегляд новин на комп’ютері впав з 49% до 46%.
Зі зростанням важливості смартфонів почали активно використовуватися і новинні оповіщення – їх застосування зросло від 2014 року втричі, а у США – в чотири рази.
Частково користувачі отримують такі повідомлення з традиційних медіа, але все активніше зростає інтерес до новинних агрегаторів на кшталт Apple News.
Ще одним трендом стало зростання популярності подкастів.
Новинні подкасти, зокрема й про коронавірус, показали гарні результати на ранніх етапах пандемії – у деяких випадках навіть досягали вершин у чартах подкастів.
Подкасти особливо популярні в Ірландії (41%), Іспанії (38%), Швеції (37%), Норвегії (37%) і США (37%).
Медіа-уроки другого року пандемії
Добрих новин для видавців у цьому звіті набагато більше, навіть попри падіння інтересу до новин в цілому. Під час цієї кризи все більше людей шукали точну і надійну інформацію у перевірених брендів. Також збільшився розрив довіри між традиційними медіа та соціальними мережами. Аудиторія високо оцінила неупереджений підхід новинних проектів до фактів і об’єктивної подачі контенту.
Ще одним об’єктивним трендом стала відмова від новин представників покоління Z (людей молодше 25 років). Вони швидше воліють дізнаватися новини з Instagram і TikTok в зрозумілому для себе форматі. Це формулює новий виклик для медіа – як залишатися об’єктивними і незалежними, але пропонувати контент на платформах для молодої аудиторії.
Крім того, стійкий, нехай і не швидкий ріст популярності подкастів, як і стійкий тренд на передплатну модель для медіа – все це допоможе медіа-менеджерам не тільки в побудові довгострокової стратегії, але й у пошуку нових способів монетизації своїх проектів.
Автор Надія Баловсяк
