Джерело: Радіо Свобода

Президент Сполучених Штатів Америки  Джозеф Байден говорить про те, що Володимир Путін хоче відновити Радянський Союз. Це не можна назвати політичним відкриттям. У своєму розлогому виступі 21 лютого Володимир Путін докладно розповідав телеглядачам про історію створення Радянського Союзу, про конфлікт між Володимиром Леніним та Йосипом Сталіним, про те, що Сталін прагнув домогтися «автономізації», а Ленін відстоював ідею самостійних республік у складі СРСР.

Втім, Путін упускає одну важливу деталь у цій історії. Радянський Союз став союзом республік – і перших шести республік – геть не випадково. Після кровопролитної громадянської війни у ​​самій Росії (і під час цієї війни) більшовики взялися за підкорення «окраїн», де на той час вже існували незалежні держави, до того ж керовані непримиренними політичними опонентами компартії. Ленін не ліквідував ці держави, він їх «совєтизовував», і їхня ліквідація шляхом автоматичного включення до Радянської Росії стала б грубим визнанням самого факту окупації. Але при цьому Ленін (як і Сталін після нього) був упевнений, що владою у всіх цих радянських республіках, як і в самій Росії, буде більшовицька партія. Причому одна партія. Одна на всі республіки. Це і була та сама «скрєпа», яка дозволила знову зшити імперію Романових, що розвалилася на клапті.

Історія Радянського Союзу завершилася зовсім не тоді, коли Михайло Горбачов розпочав свою перебудову. І навіть не тоді, коли лідери Росії, України та Білорусі підписали Біловезьку угоду. І навіть не тоді, коли Михайло Горбачов пішов у відставку з посади президента СРСР, а над Кремлем опустився червоний прапор. Історія Радянського Союзу завершилася тоді, коли президент Російської Федерації Борис Єльцин підписав указ про заборону КПРС на території РРФСР, і те ж саме не забарилися зробили керівники інших союзних республік. І відразу виявилося, що народи цих республік окрім партії, окрім комуністичної ідеології більше нічого не об’єднувало. Якби об’єднувало ще хоч щось, то імперія не розпалася б у 1917 році.

Усе настільки просто, що навіть не вимагає пояснень, але представникам російської політичної еліти і тим паче вихідцям із КДБ, які очолили Росію у двохтисячних, це ніколи не було зрозуміло. Чекісти взагалі звикли зневажати партійний апарат і не могли зрозуміти, що саме його існування цементувало колись спільну державу. СРСР цементували апарат та ідеологія, а зовсім не «рускій мір».

У ЦІЙ СВОЇЙ СПЕЦОПЕРАЦІЇ ПУТІН, САМ ТОГО НЕ ПІДОЗРЮЮЧИ, ЙДЕ ЛЕНІНСЬКИМ ШЛЯХОМ

Путін – плоть від плоті цієї старої нової чекістської еліти. І так, він прагне відтворити те, що неможливо відтворити – Радянський Союз без Комуністичної партії. У цій своїй спецоперації Путін, можливо, сам того не підозрюючи, йде саме ленінським шляхом. Адже Ленін теж спочатку «зачистив» опонентів у самій Росії, а вже потім перейшов до зачистки в підкорених державах, віддавши владу навіть не лояльним елітам, а звичайним партійним функціонерам. Але ці функціонери – окрім відданості вождям – були озброєні ще й ідеологією.

А чим був озброєний Віктор Янукович? Чим озброєний Нурсултан Назарбаєв? Чим озброєний Олександр Лукашенко? Чим озброєний сам Путін? Що поєднує цих людей? Жага влади? Клептоманія? Прагнення правити вічно? І що поєднує народи на пострадянському просторі? Покірність вічним президентам? Чому Путін упевнений, що якщо він розбомбить, залякає і роззброїть Україну, то відразу ж перетворить її на якусь подобу Росії чи Білорусі?

Але це риторичне питання. Така впевненість у Путіна є. Він переконаний, що «добро має бути з кулаками» і що силою, яка не підкріплена раціональними аргументами, можна вирішити будь-які проблеми. Саме тому з його спецоперації «Реставрація» в результаті нічого не вийде, окрім краху самого російського авторитаризму. Так, українські міста можна безкарно бомбити. Так, українських громадян можна вбивати. Так, українську землю можна окупувати. Але приставити до кожної вільної людини наглядача у такій великій країні, як Україна, неможливо. І нового Радянського Союзу теж ніколи не буде.

Віталій Портников – київський журналіст та політичний публіцист, автор і ведучий  програми Радіо Свобода «Дороги к Свободе»