Євген МАГДА

Низка російських високопосадовців зробила заяви про зазіхання Польщі на суверенітет України. Для тих, кому цього недостатньо, підключили президента-втікача Віктора Януковича. Чому Кремль зосередився вчергове на «польському питанні»? Відповідь, як видається, дещо складніша, ніж видається на перший погляд.

Польща, як відомо, стала одним з лідерів постачання озброєння Україні. Понад 200 танків Т-72, САУ Krab, ПЗРК Piorun стали суттєвим внеском у підвищення обороноздатності України. На території Польщі знайшли тимчасовий прихисток і понад 2,5 мільйони українських біженців, яких на офіційному рівні визнали «гостями Польської держави». Унікальної інтенсивності набули і політичні контакти, наприклад, прем’єр Польщі Матеуш Моравецький чотири рази побував в Україні протягом лютого – травня 2022 року, а президент Анджей Дуда особисто переконував лідерів країн Південної Європи підтримати надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. До цього додамо перетворення Польщі на справжній логістичний хаб для надання Україні різноманітної допомоги іншими країнами, і можемо зробити висновок: стратегічне польсько-українське партнерство з початком російського вторгнення продемонструвало себе у повному обсязі.

Зрозуміло, що це непокоїть Росію, яка віднедавна (заява Путіна про наміри і надалі «розширювати території») перестала приховувати власні експансіоністські наміри. Цю загрозу добре відчуває польське суспільство, у якого є власні рахунки з Кремлем. Чи варто дивуватися, що значна частина поляків припускає, що Польща може стати наступною ціллю російської агресії. Проте треба зауважити, що успіхи ЗСУ позитивно вплинули на настрої всередині Польщі протягом останніх тижнів.

Ще наприкінці квітня 2022 року голова російської Служби зовнішньої розвідки Сєргєй Наришкін заявив, що Польща та США розробляють плани з встановлення контролю над західними регіонами України. Цю тему охоче підхопили російські провладні телеграм-канал та їхні «дзеркала» з формально українською пропискою. Наришкін же на початку червня звинуватив Україну у «поступовій здачі» суверенітету Польщі через розміщення серверу податкової служби на польській території. Керівник російської розвідки у такий спосіб продемонстрував наявність розвідувальної інформації, яка засвідчує зближення Польщі та України у різних сферах.

На початку травня поточного року Дмітрій Медведєв (заступник секретаря російського Радбезу, колишній президент Росії, про роботу якого на цій посаді не прийнято згадувати) звинуватив Польщу у намірі анексувати землі Західної України. Щоправда, будемо відвертими: Медведєв робить стільки абсурдних заяв, що однією більше, однією менше – не важливо. Проте коли діючий шеф Сєргєй Лавров заявив 10 червня, що Польща починає активно опановувати територію України, серед іншого – «створюючи паралельну систему контролю податкової служби України», стало зрозумілим, що на вищому політичному рівні Росії зближення України та Польщі викликає помітне занепокоєння.

Настільки помітне, що Кремль мобілізував двох відданих союзників для донесення думки про шкідливість зближення Польщі та України. 27 травня екс-президент України Віктор Янукович, який нечасто нагадує про себе, заявив, що «Польща може поглинути Україну». Наприкінці травня та протягом червня цю тему підхопив самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко. Він публічно не виключив, що білоруській армії доведеться «воювати за Західну Україну», ретранслюючи меседж російської пропаганди.

Очевидно, що російські пропагандисти намагаються вбити двох зайців. З одного боку, вони наполегливо критикують процес зближення Польщі та України, намагаючися не допустити посилення їхньої стратегічної співпраці. З іншого – російські випади в цілому відповідають інтересам низки держав-членів ЄС, яких турбує перспектива посилення Польщі та її прагнення відігравати більш активну роль на міжнародній арені. Інтенсивність використання відповідних меседжів та фігури персонажів, які їх озвучують, свідчать про системну «польську гру» Кремля.

Фото: Contributor / Getty Images