Джерело: EU vs Disinfo

Сайт Southfront.org фокусується на новинах із питань безпеки, зовнішньої політики, військового аналізу й на репортажах про військову техніку. Відповідно до програмної заяви на сайті, він створений «групою експертів і волонтерів із чотирьох куточків Землі». Мішенню сайту є «провідні ЗМІ» за нібито приховування «правди про причини, що провокують різні конфлікти, з якими стикається сучасний світ». Сайт професійно оформлений і зареєстрований у Москві, у реєстратора доменних імен Reg.ru.

South Front (пер. Південний Фронт) часто фігурує в нашій базі даних щодо дезінформації (англійською мовою). Влітку 2018 року на веб-сайті стверджувалося, що Україна планує розправу над делегацією ЄС, яка відвідувала район, розташований поблизу утримуваних сепаратистами територій. Публікації сайту South Front завжди ретельно дотримуються тез Кремля, наприклад, дослівно цитуючи заяву офіційного представника МЗД Росії Марії  Захарової, присвячену п’ятій річниці незаконної анексії Криму.

Російське коріння

Здавалося б, які питання можуть виникати до російських сайтів, які діляться офіційними заявами російської влади? Зацікавленість тут викликає не лояльність South Front до російської політики, а те, що сайт намагається приховати сам факт, що він зареєстрований і управляється з Росії. Те, як це працює, певною мірою нагадує схему з відмивання грошей. Використання англійської мови та каналів за межами Росії робить дезінформацію більш привабливою. Деякі люди, які довіряють цим матеріалам, можуть навіть і не підозрювати російського походження посилань, які поширює ресурс.

12 березня Southfront.org опублікував відео під заголовком «Venezuela Blackout: Cyber Attacks, Sabotage and Mighty Intelligence» (пер. «Затемнення у Венесуелі: кібератаки, саботаж і могутня розвідка»). Пізніше це ж саме відео з’явилося на Zero Hedge – сайті, присвяченому в основному новинам у сфері економіки й фінансів, який із 2014 року надає суттєву підтримку зовнішньополітичним амбіціям Росії. Канадський ресурс Global Research, що спеціалізується на теорії змови, також поспішив опублікувати зазначене відео, потім так само вчинив і лібертаріанський The Daily Coin. Відео South Front опублікували також кілька інших сайтів різними мовами.

Матеріал про те, що Москва «оголошує Трампу останнє попередження», присвячений альтернативним ЗМІ, з’явився на веб-сайті з посиланням на джерело Zero Hedge за підписом автора під псевдонімом Тайлер Дерден. Zero Hedge, у свою чергу, вказує як джерело South Front, звідки ми дізнаємося, що стаття з самого початку була написана для Фонду стратегічної культури, офіс якого розташований у Москві.

Ми бачимо, яким чином такі англомовні веб-сайти, як Фонд стратегічної культури, Новое восточное обозрение (New Eastern Outlookі Восточный обзор (Oriental Review), що базуються в Росії й управляються звідти ж, слугують джерелом «альтернативних точок зору» на поточні події. Пошук нових підходів, точок зору й бачення – основа хорошої журналістики. І ось вона: всі представлені матеріали – статті, відео й інфографіка – безкоштовні; нічого не «проплачено», не приховано; просто копіюєте, вставляєте на свій ресурс – і створюєте враження, що на ваш сайт працюють великовагові автори, які пропонують речі, що, як може здатися, кидають виклик «мейнстріму». Ви, напевно, здивуєтеся: «Як ці сайти можуть бути пов’язані з Росією? Вони ж на вигляд як американські!»

З’єднуючи точки

RT і «Супутник» не приховують свого зв’язку із Кремлем – обоє ЗМІ є офіційними рупорами Москви: створені вони й фінансуються офіційно, щедро для просування «російської точки зору» серед міжнародної аудиторії. Фонд стратегічної культури, Новое восточное обозрение і Восточный обзор використовують інший підхід та іншу цільову аудиторію. Ці ресурси розміщують безліч синдикованих матеріалів: матеріали South Front з’являються, наприклад, на сайті Фонду стратегічної культури, і навпаки. На деяких сайтах є матеріали із зазначенням авторства, що дає нам змогу продовжувати стежити за діяльністю цієї мережі. Учений Леонід Савін є одним із основних авторів видання «Восточный обзор». Він також є головним редактором сайту Geopolitica.ru і автором, що пише для Kaheton.com. Цими двома останніми інтернет-виданнями керує впливовий олігарх Костянтин Малофєєв, який має націоналістичні погляди й також управляє націоналістичним інтернет-телеканалом «Царьград». Такі автори з’являються на RT і в «Супутнику» як «незалежні міжнародні експерти». Цю тактику можна простежити на такому прикладі: South Front поділився історією від експерта з Фонду стратегічної культури. Ми можемо її побачити як на «Супутнику», так і на RT, а також на сайті, яким керує ведучий RT. У такому ланцюжку можна простежити буквально всю дорогу до воріт московського Кремля.

Так наскільки ж великий вплив цих ресурсів? Існує кілька способів визначити вплив сайту. За допомогою веб-інструмента SimilarWeb можна швидко отримати статистику щодо сайту. Ми довідалися, наприклад, що South Front входить до 46 000 найбільш популярних сайтів по всьому світу. Найбільшу аудиторію він має в Німеччині: понад 13 відсотків – найімовірніше, завдяки гарному управлінню німецькою версією сайту. Інші російські сайти порівняно з ним здаються ліліпутами: Фонд стратегічної культури посідає  120 000 місце, «Новое восточное обозрение» –148 000, а «Восточный обзор» – 906 000. Ресурси, що посилаються на South Front, найчастіше набагато більші: Zero Hedge відвідують майже 40 мільйонів людей за місяць, Global Research – 2 мільйони, The Daily Coin – 150 000.

Ми провели аналіз переходів із South Front на інші веб-сайти, тобто посилання на які веб-сайти розміщує South Front і які веб-сайти розміщують посилання на South Front. Тепер стає зрозуміло, яким чином South Front разом зі схожим сайтом Фонду стратегічної культури перетворилися на мережу американських сайтів.

Так наскільки ж South Front є російським?

  • Сайт зареєстрований у Росії, однак, теоретично, хто завгодно може зареєструватися де завгодно.
  • South Front просить грошей. Вказаний рахунок у PayPal пов’язаний з російською адресою електронної пошти:

Підсумуємо: South Front зареєстрований у Росії, гроші, пожертвувані на веб-сайт, ідуть у Росію, а редактора звати Анастасія. Однак найбільш переконливим доказом того, що South Front дійсно російський, є його вміст. South Front – це не альтернативний сайт, що кидає виклик провідним корпоративним ЗМІ. South Front віддано передає те, що підходить Кремлю, водночас прикидаючись, що не є російським.

Джерело: EU vs Disinfo