Джерело: блог Ігоря Яковенка

«Міністерство охорони здоров’я Російської Федерації доводить до відома керівників закладів, підвідомчих Міністерству охорони здоров’я, і ​​головних позаштатних спеціалістів МОЗ, що будь-які коментарі і публічні відомості по темі нової коронавірусної інфекції повинні узгоджуватися в письмовій або усній формі з прес-службою МОЗ електронною поштою або телефоном». Кінець цитати.

Це з листа МОЗ керівникам 167 лікарень, що перебувають у їхньому віданні. Причина – шквал повідомлень про те пекло, яке коїться в країні в зв’язку з другою хвилею коронавірусу.

В Омську кілька бригад швидкої допомоги привезли помираючих до будівлі місцевого МОЗ, оскільки в лікарнях для них немає місць.

Із Алтайського краю і Кемеровської області надходять повідомлення про морги, переповнені тілами жертв пандемії.

Лікарі чотирьох лікарень Кургану пишуть листа Путіну про те, що в регіоні «твориться пекло з медичною допомогою населенню».

Люди вмирають на сходових майданчиках, у коридорах і в підвалах, без ліків і лікування. Перелік криків із пекла можна продовжувати довго.

Російська влада реагує у звичний спосіб – затикаючи лікарям роти. Кадиров вимагає звільнити «лікарів-провокаторів», які повідомляють про неготовність лікарень до пандемії. У Карачаєво-Черкесії звільнили інфекціоністку, яка розповіла ЗМІ про брак ліків і засобів захисту. Росстат звільнив демографа, який посмів розповісти кільком ЗМІ про те, що офіційна статистика смертності від ковіду істотно занижена. МОЗ вирішило питання кардинально – заткнуло роти всім підвідомчим лікарям.

 Немає сумнівів у тому, що в регіонах візьмуть приклад із центру, крики з коронавірусного пекла припиняться, і росіяни вмиратимуть мовчки, аби не відволікати начальство від головного – від продовження Другої світової війни, яку путінська Росія у цей момент веде мало не з усім світом практично наодинці.

Нещодавно на фронтах сталося загострення: Бундестаг почав черговий наступ на східному фронті – ухвалив резолюцію під довгою назвою «Зміцнити пам’ять про жертви німецької війни на знищення і визнати охоплені досі недостатньою увагою групи жертв націонал-соціалізму». Російський МЗС, який після заяви Лаврова про припинення комунікацій із Заходом остаточно втратив ознаки дипломатичного відомства і перетворився на філію прес-служби міністерства оборони, негайно вгледів у цій резолюції підступи ворога і відреагував.

Виявляється, ці німці збираються зміцнювати культуру пам’яті поляків, українців і білорусів, а до російської культури пам’яті їм і діла немає.

МЗС висловив обурення неправильною оцінкою пакту Ріббентропа-Молотова, який на думку відомства Лаврова не має ані найменшого стосунку до розв’язування Другої світової війни, а також грізно зажадав від німців не допускати «суперництва національних трактувань історії війни». Оскільки трактування історії війни може бути тільки одне, а саме те, яке викладає батько всіх істориків Володимир Путін.

Оскільки Путін зараз у бункері і вся інформація, перш ніж потрапити до нього, проходить через спеціальний тунель, де піддається тривалій санобробці, відсіч резолюції Бундесверу дав Соловйов із товаришами в програмі «Вечер» від 28.10.2020.

«Не треба було бази виводити. Подивився б я на Європу, якби вони там стояли», – з тугою в голосі відреагував Соловйов на резолюцію Бундестагу. Після чого всі «експерти» навперебій взялися наводити приклади гріхів усіх європейських народів окрім, природно, російського. Як завжди, дуже солідно і авторитетно виступив чиновник ВГТРК Петро Федоров, який викрив народи країн Балтії. «З Естонії, Латвії та Литви висилали нацистських злочинців», – із гідністю збрехав Федоров, «пояснюючи» злочини сталінщини під назвою депортація латишів, естонців і литовців до Сибіру. Йдеться про дві депортації: червневу 1941 року та операцію «Прибій», або велику березневу депортацію 1949 року.  

Перша проводилася відповідно до Постанови ЦК ВКП (б) і РНК СРСР від 16 травня 1941 «Про заходи з очищення Литовської, Латвійської і Естонської РСР від антирадянського, кримінального та соціально небезпечного елемента». Висилали колишніх поміщиків, торговців, чиновників та членів їхніх родин. Жодних «нацистських злочинів» більшість із цих людей не скоювала, хоча їх, власне, в цьому тоді ніхто й не звинувачував, називаючи «антирадянськими елементами».

Операція «Прибій» була проведена відповідно до наказу міністра внутрішніх справ СРСР № 00225 від 12.03.1949 «Про виселення з території Литви, Латвії та Естонії куркулів із сім’ями, сімей бандитів та націоналістів». Основна маса депортованих – сім’ї «куркулів», заможних селян, тобто з точки зору радянської влади – «контра». Жодних доказів «нацистських злочинів» щодо депортованих не було.

Оббрехавши скопом усіх депортованих латишів, естонців і литовців, Петро Федоров переключився на чехів зі словаками та під загальний веселий сміх у студії проспівав частівку: «Я чехособака, люблю сало, люблю м’ясо». Здається, ніхто з присутніх не зрозумів, що тільки що Федоров скоїв злочин за статтею 282 КК РФ: «… приниження гідності за ознакою національності» …

Естафету підлості з рук Петра Федорова підхопив «ліберал за викликом» Сергій Станкевич, який підвів під війну проти пам’яті і совісті «правовий» фундамент. «Нюрнберзький трибунал не оголошував про своє завершення», – урочисто заявив Сергій Борисович і гордовито обвів поглядом студію. Після чого запропонував почати судові переслідування проти всіх тих, хто дотримується іншого погляду на історію, аніж той, що викладається в Кремлі і російському телевізорі. «Добре почав, солдат!» – поблажливо похвалив Станкевича Соловйов, і той, більше звиклий до ляпасів в ефірі, зашарівся від начальницької ласки.

Втім, режисер Карен Шахназаров, розуміючи, як досвідчений педагог, що непомірними похвалами можна зіпсувати незміцнілу душу колишнього ліберала, негайно відновив баланс, вилаявши Станкевича за використання ворожого слова «наратив» і закликав главу думського комітету з культури Ямпольську прийняти закон, який карає за використання цього далекого російському вуху слова. Ямпольська миттю погодилася.

Завершуючи операцію із розгрому Бундестагу Соловйов знову виконав арію про те, що всі наші біди від відсутності ідеології, суворо засудив З’їзд народних депутатів СРСР, який 24.09.1989 дав негативну правову і політичну оцінку пакту Молотова-Ріббентропа і вже вкотре повідомив, що готовий особисто очолити СМЕРШ. Після чого «Вечер» перейшов до війни проти України і Соловйов оголосив, що «те, що відбувається на Донбасі – це продовження Великої Вітчизняної війни».

У Росії майже кожен день встановлюються все нові й нові  рекорди захворюваності та смертності від Covid-19, наростає обвал рубля, а Кремль разом із телевізором ведуть запеклі бої на фронтах війни, яка закінчилася 75 років тому …

Джерело: блог Ігоря Яковенка