Джерело: Олександр Янковський, для Крым.Реалии

Режим Володимира Путіна – найбільший виклик безпеці Європи. Так вирішив Європарламент за результатами голосування щодо резолюції про відносини з Росією. За резолюцію проголосували  494 євродепутати, 103 виступили проти, 72 – утрималися. Владу Путіна в документі називають «авторитарною клептократією у стагнації, яку очолює довічний президент, оточений олігархами».

У резолюції йдеться про те, що головним інтересом Євросоюзу є «свобода, стабільність і мир» в Європі та за її межами, однак «агресивна політика російської влади» становить для них загрозу. Для прикладу наведені анексія Криму та порушення територіальної цілісності України, Грузії і Молдови, а також кібератаки, втручання у вибори та вибухи у Врбетіце в Чехії у 2014 році.

Як резолюція Європейського парламенту вплине на політику структур ЄС, що визначають відносини з Росією? Як політика ЄС щодо Росії може вплинути на політичні процеси в самій Росії? Чи може тиск ЄС вплинути на зміну позиції Росії щодо анексованого Криму та окупованих районів Донецької і Луганської областей?

Ці та інші актуальні теми в студії  Радио Крым.Реалии у ток-шоу «Кримське питання» обговорив ведучий  Олександр Янковський  і його співрозмовники: експерт «Кримської платформи», старший аналітик празького Центру «Європейські цінності» (Прага)  Давид Стулік; старший експерт Українського інституту майбутнього, німецький політолог  Андреас Умланд; український політолог, журналіст-міжнародник  Віктор Каспрук; російський оглядач, кандидат політичних наук  Іван Преображенський.

Резолюція  містить рекомендації для членів ЄС, у яких йдеться про необхідність переглянути політику Євросоюзу і розробити всеосяжну стратегію ЄС щодо Росії. Зокрема, рекомендовано скоротити енергозалежність країн ЄС від російського газу, нафти та іншої сировини. Євродепутати також пропонують посилити можливості щодо запровадження санкцій проти російських можновладців, російських олігархів, соратників президента Путіна та членів їх родин за порушення прав людини або системні репресії.

«ЄС повинен бути готовим використовувати свій вплив і закликати до відключення Росії від платіжної системи SWIFT, щоб не дозволити російській владі продовжувати свою агресивну поведінку», – наголошується в резолюції.

Частина документа присвячена виборам у Росії. У документі згадано про посилення репресій проти опозиції перед виборами до Держдуми. У Європарламенті вважають, що репресії і зловживання процедурами реєстрації унеможливлять питання про чесні парламентські вибори в Росії, тому країни «ЄС повинні бути готові не визнавати підсумки майбутніх виборів до Держдуми», якщо будуть зафіксовані «порушення демократичних процедур і міжнародного права».

Окремо згадують протиправну окупацію і незаконну анексію Криму і де-факто окупацію частини Донецької і Луганської областей та порушення прав людини на цих територіях, серед яких останні арешти кримських татар, і закликають блок тиснути на Росію через міжнародні організації, а також сприяти роботі Кримської платформи.

Дмитрий Кулеба, министр иностранных дел Украины

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

«Документ хорош и я приветствую его принятие Европейским парламентом. Для нас важно, что одним из пунктов в отношении с Россией есть невозможность возвращения к нормальному со«Документ хороший і я вітаю його ухвалення Європейським парламентом. Для нас важливо, що одним із пунктів у відносинах з Росією є неможливість повернення до нормальної співпраці, поки Росія не зупинить агресивну політику і гібридну війну проти Європейського союзу та країн Східного партнерства, до яких належить Україна, а територіальна цілісність Грузії, Молдови та України не будуть відновлені в рамках міжнародно визнаних кордонів. Для нас важливо, що Європейський парламент не залишив непоміченим брутальні арешти окупаційної влади в Криму Нарімана Джеляла та чотирьох інших кримськотатарських лідерів і вони теж згадані в цій доповіді. Також Європейський парламент підтримав Кримську платформу. Це та сама конкретна робота, яку ми робимо після саміту, щоб Кримська платформа набирала сили і накачала м’язи», – відреагував на ухвалення резолюції міністр закордонних справ України  Дмитро Кулеба.

Прессекретар російського президента Володимира Путіна  Дмитро Пєсков  вважає, що «суть цього документа може викликати тільки жаль», так він  прокоментував резолюцію Європарламенту щодо Росії.

Дмитрий Песков, пресс-секретарь Владимира Путина
Дмитро Пєсков, прес-секретар Володимира Путіна

«Там не йдеться про необхідність налагодження діалогу, про необхідність вирішення наявних проблем і розбіжностей шляхом спілкування на різних рівнях і різними каналами … Єдине, на що можна зробити знижку, – це на те, що це документ, який носить виключно рекомендаційний характер»,  – цитує Пєскова агентство ТАСС.

Експерт «Кримської платформи», старший аналітик празького Центру «Європейські цінності» (Прага)  Давид Стулік  в Радио Крым.Реалии  підтверджує рекомендаційний характер європейського документа, але наполягає, що інші дотичні організації не залишають такі резолюції без уваги.

– Депутати Європейського парламенту представляють громадську думку, це впливовий чинник на країни-члени ЄС.

ДЛЯ РОСІЇ БУДЕ ПРОБЛЕМОЮ ЛЕГІТИМІЗУВАТИ НОВУ ДЕРЖДУМУ

Давид Стулік

Думаю, в скором мы увидим реакциюДумаю, незабаром ми побачимо реакцію ЄС на минулі вибори в Росії, в ній буде зауважена низка проблемних питань. Зокрема йтиметься про те, що в російських виборах брали участь громадяни з окупованої території, вибори пройшли в анексованому Криму. На виборах не було міжнародних спостерігачів, а опозиційним силам був заблокований доступ до голосування. Для Росії буде проблемою легітимізувати нову Держдуму.

Давид Стулик
Давид Стулік

Разом з тим, як  зазначають в матеріалі Міжнародного радіо Франції, депутати Європарламенту підкреслюють, що у Росії може бути демократичне майбутнє, і що Євросоюз повинен виробити європейську стратегію демократичної Росії, включно зі стимулами і умовами для зміцнення демократичних тенденцій в країні.

Після голосування в Європарламенті автор доповіді  Андрюс Кубілюс  (від правоцентристської групи PPE) заявив:

Андрюс Кубилюс
Андрюс Кубілюс

«Росія може бути демократичною. Наше перше завдання – підтримувати принцип «демократія понад усе» у відносинах з Росією. ЄС і його інститути повинні виходити з принципу, що зміни в країні можливі. Вони також повинні проявити більше сміливості і зайняти тверду позицію щодо Кремля, коли справа доходить до захисту прав людини. У цьому весь сенс стратегічної взаємодії з Росією. Йдеться про припинення репресій всередині країни, повернення народу справжнього вибору і звільнення політичних в’язнів».

В Україні ж називають доповідь Європарламенту «спробою втручання у внутрішні справи країни»,  так вважає  голова російської Держдуми  В’ячеслав Володін.

Вячеслав Володин
В’ячеслав Володін

«Такі резолюції ми не потерпимо. Тим більше вони приймаються ще до моменту волевиявлення наших громадян (коментар від 16 вересня – КР) … Рішення Європарламенту носить недружній характер. Ми сприймаємо це як спробу втручання у наші внутрішні справи і вчинення тиску на громадян, які повинні зробити свій вибір … » , – говорить Володін.

Старший експерт Українського інституту майбутнього, німецький політолог  Андреас Умланд  в ефірі  Радио Крым.Реалии  пояснює реакцію Росії.

– Хвороблива реакція Росії пояснюється тим, що ця критика виправдана і сходиться з тим, що багато росіян відчувають – вибори не відображають народну волю.

Андреас Умланд
Андреас Умланд

Є кілька аспектів нелегітимності виборів: сама організація без доступу опозиції і участь у виборах частини України, які не є територією Росії. Наскільки це відобразиться новими санкційними заходами – важко сказати, можливо, зміниться поведінка ЄС або деяких країн. Велика біда ЄС у тому, що він не має об’єднаної зовнішньої політики, деякі окремі країни проводять свою зовнішню політику іноді врозріз із тим, про що йдеться в резолюціях Європейського парламенту або навіть документах виконавчих органів Європейського Союзу.

На підтвердження очільник МЗС Росії  Сергій Лавров  заявив, що Росія не чекатиме, поки в Брюсселі змінять свої смаки, а буде спілкуватися з тими країнами Євросоюзу, які до цього готові.

Сергей Лавров
Сергій Лавров

«Глава зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель виступав з промовою, і його заяву було процитовано у ЗМІ – у ній йшлося про те, що «нам необхідно з Росією говорити одним голосом, Росія не хоче розмовляти з Євросоюзом, а хоче розмовляти з окремими країнами-членами, а нам слід домогтися того, щоб всі країни-члени вимагали від Росії розмовляти тільки з Євросоюзом»… Абсолютно вражаюча логіка. Тому що не ми, а Євросоюз зруйнував усю архітектуру відносин, яка між нами і Брюсселем існувала … Все розвалив Євросоюзом. Звичайно, в такій ситуації, коли він не хоче нічого відновлювати, звичайно, ми не будемо сидіти і чекати, поки хтось у них змінить свої смаки. Ми будемо спілкуватися з тими, хто до цього готовий», – сказав Лавров.

Український політолог, журналіст-міжнародник  Віктор Каспрук  називає резолюцію Європарламенту «історичною», але ухваленою із запізненням, сказав він в ефірі  Радио Крым.Реалии.

– Тривалий час європейське керівництво не бачило тих проблем, які створювала Росія, була ілюзія, що з Росією можна домовитися. Зараз Європа починає відходити від такої позиції.

Виктор Каспрук
Віктор Каспрук

Після Кримської платформи можна говорити, що Європа припинила в переговорному процесі виносити окупацію Криму за дужки. Раніше ж Росії вдалося розділити дві окупації: Донбасу і Криму. Європа зараз готова говорити про те, що окупація Криму повинна розглядатися тільки в контексті з окупованим Донбасом. Мені здається, що стосовно Криму повинні йти переговори, без підтримки позиції Росії про те, що питання Криму закрите. Ведучи мову про мирний процес в Україні, необхідно враховувати Крим нарівні з Донбасом.

Відреагувала на резолюцію Європарламенту і офіційний представник МЗС Росії  Марія Захарова, яка зазначила, що  російська сторона даватиме відсіч  втручанню у національні демократичні процеси в Росії.

Мария Захарова
Марія Захарова

«Це черговий набір надуманих звинувачень, ідеологічних і конспірологічних штампів щодо нашої країни, покликаних загострити і без того непрості відносини Росії та ЄС, вплинути на внутрішні процеси, які відбуваються в нашій країні. Але є і новела: автори «доповіді» договорилися до того, що Євросоюз повинен бути готовим  не визнати підсумки виборів до Державної Думи і підняти питання про можливе припинення російської участі в міжнародних парламентських структурах, зокрема, в ПАРЄ, якщо вибори будуть проведені з порушеннями демократичних принципів і норм міжнародного права»,  – вважає Захарова.

Депутат Держдуми Росії від окупованого Криму  Руслан Бальбек  в бесіді з RT  звернувся до романтичних порівнянь політики і природи.

Руслан Бальбек
Руслан Бальбек

«По суті, документ – набір гасел і слоганів антиросійського спрямовання, але для євродепутатів (багато з яких потрапили в парламент завдяки русофобській істерії на Заході) це зайва можливість показати себе, мовляв, вірний своїм принципам. По суті, цей документ – черговий жовтий лист в осінньому лісі, ми вже до цього звикли і не помічаємо на тлі загального пейзажу», – сказав Бальбек.

З такими темпами роботи пропаганди, російське населення, швидше за все, не дізнається про справжній зміст резолюції. Про це в ефірі  Радио Крым.Реалии сказав російський оглядач, кандидат політичних наук  Іван Преображенський. Результатом же резолюції може стати часткове невизнання виборів до Держдуми Росії, вважає експерт.

– Відмови від спілкування представників ЄС з російськими депутатами не буде, але депутати, за яких проголосували, наприклад, на Донбасі залишаться частково невизнаними на території Європейського Союзу.

Иван Преображенский
Іван Преображенський

Підтримкою ж громадянського суспільства в Росії з боку Європейського Союзу могло б стати створення і просування російськомовних незалежних ЗМІ, які б підтримували власну редакційну політику, не перетворюючись будь-чиї ідеологічні інструменти. Так, хоча б частково, можна доповнити інформаційну нішу, яка спорожніла в Росії.

Джерело: Олександр Янковський, для Крым.Реалии