Завершення парламентської кампанії у Польщі повинне дати поштовх новим підходам у двосторонніх відносинах. Необхідно провести роботу над помилками, допущеними обома сторонами, адже спільний ворог – Росія – продовжує бути активною та наполегливо тиснути на існуючу систему міжнародних відносин.

Виглядає, що варто здійснити спробу повернутися до одного з випробуваних майже 100 років тому інструментів. Мова про прометеїзм, який пропонував Юзеф Пілсудський. Сьогодні на порядку денному має постати новий прометеїзм – концепція спільних дій Польщі та України проти Росії. Вона передбачає врахування нових геополітичних реалій та  залучення для вирішення визначених завдань партнерів з Балто-Чорноморського регіону. Він залишається предметом особливої уваги Кремля, місцем зосередження його зусиль.

Гаслом нового прометеїзму має стати «За наше і ваше майбутнє» – нове прочитання відомого гасла польських повстанців. Поляки та українці сьогодні живуть у незалежних державах, пріоритетом для яких є розвиток та процвітання. 

Видаються логічними наступні компоненти цієї стратегії спільних дій:

1) Розхитування Росії шляхом підтримки національно-визвольних рухів всередині РФ, забезпечення права народів РФ на самовизначення.

2) Формування спільних антиімперських наративів Балто-Чорноморського регіону в умовах ідеологічного лідерства Варшави та Києва. 

3) Узгоджені дії Польщі та України у країнах глобального Півдня, зокрема, у сфері продовольчої безпеки. Це дозволить, серед іншого, знизити гостроту проблеми українського зерна на польському ринку.

4) Модернізація оборонної промисловості регіону, стимулювання технологічного зростання за рахунок  усвідомлення загрози, яку несе собою Росія.

5) Зміцнення внутрішньої стійкості держав Балто-Чорноморського  регіону шляхом протидії фейкам та дезінформації та розвитку критичного мислення

6) Посилення енергетичної безпеки регіону, побудова інтерконекторів між ГТС, розвідка нових покладів енергоресурсів, розвиток альтернативної енергетики.

7) Розбудова інфраструктурних проєктів Балто-Чорноморського регіону в інтересах Європейського континенту в цілому.

8) Модернізація та дерусифікація освітніх програм вищих навчальних закладів регіону шляхом використання національних мов та досвіду університетів Західної Європи та Північної Америки.

9) Трансляція польського досвіду європейської та євроатлантичної інтеграції на пострадянський простір, створення передумов для формування осередків «нового прометеїзму».

10) Створення передумов для фіналізації процесу формування політичної нації в Білорусі, Молдові, Україні.

Тимчасова криза  у польсько-українських відносинах потребує нелінійних рішень, які спираються не лише на спільний успішний досвід, але і пророблені роботи над помилками. Усвідомлення спільної загрози може стати консолідуючим фактором не лише для Польщі та України, але і інших держав Балто-Чорноморського регіону.

Євген МАГДА