Окремий погляд

Цинічне вбивство Росією понад 50 українських полонених в Оленівці – не просто демонстрація традиційних підходів Кремля, але комплексний цинічний злочин.

Слово «фашизм» в Росії давно втратило будь-який сенс, настільки його загидили. Не в останню чергу — кремлівська пропаганда, яка постійно звинувачує у фашизмі Україну та Захід.

«Привет! Я — Макс, основатель самого масштабного паблика Труха Украина, в котором всего за 2 месяца я увеличил количество аудитории со 180к до 1,9 миллиона».

Наштовхнувся на пост у соцмережах. Автора вразило відкриття: виявляється, в російській та українській версіях Вікіпедії подано різні тлумачення слова “правда”.

Владімір Путін любить робити гучні заяви, які привертають до нього увагу. Після 24 лютого 2022 року, коли він оголосив про початок «спеціальної військової операції», таких заяв було кілька.

«Україна зрадила мешканців Донбасу», «українська армія обстрілює цивільні об’єкти на окупованих частинах Донеччини і Луганщини», «драмтеатр у Маріуполі підірвали зсередини».

Кремль організовує для журналістів «пленерні» виїзди на окуповані території, до Маріуполя, Мелітополя, Херсону та частини Запорізької області.

Лавров шукає підтримки в Африці. «Рамштайн» фактично перетворюється на заміну Радбезу ООН. Шойгу марить про відновлення СРСР, а Пушилін - про «звільнення російських міст». Почну з історичної рими.

На початку липня Володимир Путін, виступаючи на зустрічі з депутатами Держдуми, заявив, що Росія «всерйоз поки що нічого не починала» в Україні. У зв'язку з цим думки експертів розділилися.

Прокремлівські соціологи фіксують вкрай низький рівень протестної активності у Росії на тлі війни з Україною. Зокрема, Фонд громадської думки зазначає, що схильний до вираження відкритої незгоди сегмент громадян становить приблизно 15-25%.