Росія часто залучає весь державний апарат до пропагандистської діяльності, створюючи єдиний цілісний фронт фальсифікованого інформаційного потоку. Останнім часом ми мали нагоду спостерігати за такими діями в контексті історичної політики та 80-ї річниці початку Другої світової війни та радянської агресії проти Польщі.
Російська пропаганда спеціалізується на маніпулюванні історією, особливо тією, яка зображує Росію як державу, яка вела ворожі наступальні дії, спрямовані проти своїх сусідів, у тому числі Польщі. Як зазначає Каміль Басай з фонду «Info Ops Polska», нещодавні річниці – укладення пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня) та початку Другої світової війни (1 вересня), а особливо наступу СРСР на Польщу (17 вересня) – показали весь російський пропагандистський апарат, який використовувався для маскування описаних вище історичних подій.
– Ми говоримо не лише про питання, пов’язані з функціонуванням російських медіацентрів, – зазначає Басай, – ми обговорюємо спробу створити абсолютно альтернативну фальсифіковану версію історії. Починаючи від просування образу Сталіна як державника, який був змушений укласти пакт з Німеччиною через перебування під військовим тиском у Монголії, до питань, пов’язаних із перенесенням відповідальності за спалах Другої світової війни на Польщу, яку російські головні медіа, а також представники державних установ представляють як державу, яка вела безвідповідальну політику, внаслідок якої виникла необхідність укласти пакт Молотова-Ріббентропа. На думку російських пропагандистів, це сталося з вини Польщі, адже Польща не була зацікавлена у співпраці з радянською Росією для стримування Гітлера.
За словами керівника фонду «Info Ops Polska», протягом останніх кількох тижнів в інформаційному потоці, що плинув із Росії, було багато тем.
Можна виділити 17 найважливіших. Серед них – теми, які не зосереджуються виключно на питаннях, пов’язаних із самими документами, такими як пакт Молотова-Ріббентропа, але, перш за все, покликані відбілити відповідальність Росії за укладення цієї угоди, а також повністю відмежувати події 17 вересня 1939 року від таємних домовленостей, укладених у рамках пакту, – каже Басай.
У пропагандистській діяльності Російська Федерація використовує контекст політики, яку тоді вели Франція чи Велика Британія. Російські пропагандисти дійшли висновку, що одним із виправдань для підписання цього злочинного пакту можна назвати ненадання допомоги радянській Росії для боротьби із Гітлером. У 1930-х роках, за даними Кремля, СРСР намагався створити антигітлерівське об’єднання, але ніхто не був зацікавлений участю. Особливо Польща:
– Формувалася теза, що Сталін мав таємний план відправити до Польщі мільйон солдатів, які мали захистити Польщу від агресивної політики Третього Рейху, – каже Каміль Басай, – але через те, що Польща не погодилася, Росія була змушена укласти пакт з Гітлером. Росія вдається до брехні або подає інформацію в контексті, що відповідає потребам російської пропаганди.
В пропаганді з’являється також відомий панслов’янський мотив. Засновник проєкту «Disinfo Digest» зазначає:
– Росіяни розвивають наратив, згідно з яким пакт Молотова-Ріббентропа – це свого роду консенсус для забезпечення безпеки Сходу, особливо території, населеної слов’янами. Такі ідеї дуже поширені в російських ЗМІ.
Глибший підхід до фальсифікації історії демонструє зосередженість російської пропаганди на так званій Мюнхенській змові:
– Йдеться про те, щоб показати, що Мюнхенський договір був глибшою причиною спалаху Другої світової війни, а його положення, а також подальша політика європейських країн, у тому числі Польщі, змусили СРСР вживати таких, а не інших політичних дій, – каже Басай. – Польща відіграє у такому маніпулюванні інформацією важливу роль. Зараз російська пропаганда приділяє Польщі особливу увагу. Вона намагається перекласти відповідальність за спалах Другої світової війни у 1939 році на владу польської держави. Росіяни також широко розповсюджують неправдиві тези про співпрацю Польщі та польського уряду із Гітлером. Для обґрунтування цієї дезінформації порушуються питання, пов’язані з регіоном Заолжя, тогочасними польсько-чеськими відносинами, але найважливіше, на що ми повинні звернути особливу увагу – це спроба приписати Польщі співвідповідальність за спалах війни. Державі, яка стала однією з найбільших жертв цього конфлікту! Я думаю, що ця тенденція зберігатиметься також у наступні роки. Це небезпечний вектор, оскільки він використовується не тільки російською пропагандою, але й певними групами у ФРН, що схильні до історичного ревізіонізму.
ВП
