Джерело: EU vs Disinfo

Епідемії кору і свинячого грипу, біологічна зброя, смертельно небезпечні експерименти на людях – грузинська лабораторія Лугара стала об’єктом широкомасштабної дезінформаційної кампанії. З якої причини прокремлівська дезінформація так охоче використовує одну лабораторію для поширення такої кількості «отруєних» повідомлень?

Всім у світі ЗМІ відома мудрість: якщо матеріали близькі людям, їхній інтерес легко підтримувати. Більшість із нас, незалежно від статусу та місця проживання, цікавлять матеріали про здоров’я й безпеку наших близьких і нас самих, і коли мова заходить про особисту сферу, важко не змішувати раціональні аргументи з емоційним сприйняттям.

Саме тому історії про врятованих від пожежі або епідемії дітей, навіть якщо вони живуть у віддалених регіонах, збирають найбільшу кількість переглядів і поширень. Це одна із причин, чому обговорення вакцин так ретельно і пристрасно висвітлюють ЗМІ: адже це прямо чи опосередковано стосується кожного. Дезінформаційні ЗМІ теж чудово це усвідомлюють і намагаються експлуатувати емоції, що стоять за цими історіями, щоб поширювати свої наративи. Ось так і починається історія дезінформаційної атаки на лабораторію Лугара.

Ви коли-небудь чули про лабораторію Лугара? Її офіційна назва – Центральна реферальна лабораторія громадської охорони здоров’я. Її відкрили у Тбілісі в 2011 році в рамках співпраці Грузії та США, фінансувала будівництво лабораторії Америка. Неофіційна назва походить від імені Ричарда Лугара, американського сенатора, який брав участь цьому проекті. Мета лабораторії – виявляти небезпечні інфекційні захворювання людей і тварин, проводити епідеміологічні дослідження і боротися із поширенням хвороб у світі.

Але який стосунок все це має до дезінформації? Безпосередній. Прокремлівські ЗМІ розпочали свою кампанію проти лабораторії давним-давно, використовуючи одну з базових людських емоцій – страх.

Поглянувши на наративи про лабораторію Лугара, можна багато чого зрозуміти про методи роботи дезінформаційної машини. Деякі повідомлення стосуються особистих побоювань, інші пов’язані зі світовою політикою. До того ж усе це щедро присмачене теоріями змови. Більше того, для грузинськомовної і російськомовної аудиторії акцентуються різні наративи, демонструючи, як прокремлівські ЗМІ намагаються пристосувати свої повідомлення для різної аудиторії.

Справа набуває особистого забарвлення у Грузії 

За період з 1 січня по 31 жовтня 2019 року в чотирьох ЗМІ, що виходять грузинською мовою й раніше були помічені в поширенні прокремлівської дезінформації («Супутник Грузія» (грузинською); «Грузия и мир»; Alia і Saqinform), ми знайшли 23 статті, присвячені лабораторії Лугара.

Не всі з них дезінформаційні. Ті ж, що містять дезінформацію, здебільшого становлять суспільний інтерес. У них заявляють, наприклад, що в житлових районах поблизу лабораторії Лугара зареєстровано велику кількість онкологічних захворювань. ЗМІ показали кількох людей – одних і тих самих у різних сюжетах, – які скаржилися на шкідливі для здоров’я умови в районі навколо установи.

А коли це виявилося недостатньо страхітливим, ЗМІ вдалися до більш універсальної загрози, поданої в іншому популярному контексті: вірус H1N1 (свинячого грипу), кір та інші захворювання нібито поширювалися лабораторією Лугара. Це може налякати більше людей, які говорять по-грузинськи, адже віруси не знають кордонів і можуть поширюватися швидше, ніж дезінформаційні повідомлення. Співробітники лабораторії теж заражені, але влада Грузії це приховує, заявляють «Alia» і «Грузия и мир»

Але звідки ж узялися всі ці віруси? Швидше за все, зі США, як «з’ясували» читачі  прокремлівських ЗМІ. Очевидно, США занесли їх у лабораторію Лугара, намагаючись використати як біологічну зброю, а з огляду на близькість лабораторії до аеропорту Тбілісі, цим маршрутом можна з таким само успіхом хоч і бомби перевозити.

За межами чотирьох розглянутих нами ЗМІ питання вакцинації також використовувалось для просування інтересів Кремля. В одному з матеріалів автор заявляв, що вакцини в Грузії вочевидь із лабораторії Лугара, а отже, їм не можна довіряти. Рішенням може стати використання російських вакцин або взагалі відмова від вакцинації.

Ці наративи не були підтверджені доказами, даними або офіційними заявами. Але це не завадило користувачам Facebook коментувати ці матеріали і ділитися ними. Однією з найбільш популярних статей за кількістю реакцій (1959) став матеріал про поширення свинячого грипу саме поблизу лабораторії.

Поговоримо російською про геополітику

Кількість переглядів цих матеріалів грузинами невелика, і не схоже, щоб вони були найбільшим полем бою прокремлівської дезінформації. У російськомовному ж (дез)інформаційному середовищі в хід пішла важка артилерія. За той самий період – з 1 січня по 31 жовтня 2019 року – ми знайшли на 115 сайтах 489 статей російською мовою, присвячених лабораторії Лугара. Більш як 80% їх було виявлено на сайтах дезінформаційних ЗМІ, зареєстрованих у базі даних EUvsDisinfo (наприклад, РІА ФАН, Eurasia Daily, телеканал «Царьград», «Спутник Грузия» (російською), «Спутник Армения» (російською) серед інших) .

Як і в матеріалах грузинською мовою, в матеріалах російською кілька наративів грали на людських страхах і турботі про здоров’я, звинувачуючи лабораторію Лугара в поширенні свинячого грипу, кору та інших інфекційних захворювань. Повідомлення про причетність США до всього підприємства із зараження грузинів і їхніх сусідів, а також ввезення  біологічної зброї в Грузію теж присутні й увійшли до десятки найбільш поширених наративів цього року. 

Сполучний дезінформаційний наратив – «Росія оточена зловмисним Заходом» – був розроблений виключно для російськомовної аудиторії. Страх Росії перед лабораторією Лугара та її таємничою діяльністю цілком обґрунтований, наголошується в цьому наративі, оскільки по всьому світу існує багато американських лабораторій, у тому числі й біля кордонів Росії, і ніхто, крім США, не має над ними контролю. Вони з таким самим успіхом можуть виробляти там біологічну зброю, звичайну зброю та віруси, проводити експерименти на людях, які від цього помирають (ось іще один наратив із десяти найбільш поширених). І ні офіційні заяви про місію лабораторії, ні її заявлена ​​відкритість  для іноземних відвідувачів не спроможні переконати прокремлівські ЗМІ в тому, що все зовсім не так.

І на додачу до всього ніяк не можна було не скористатися шансом побудувати у зв’язку з цим теорії змови, відтак російськомовні читачі «дізналися», що слов’ян використовують як лабораторних щурів, над якими проводять смертельно небезпечні експерименти і потім, ймовірно, знищують. Ті ж, хто розмірковує про долю природи і планети, можуть обирати між наративами про мармурових клопів, генетично модифікованих комарів і летючих тарганів, створених в лабораторії Лугара з метою знищення сільського господарства і зараження їжі.

Політичний вибір ставиться під сумнів

Вражає, як всього лише одна лабораторія може використовуватися прокремлівською дезінформацією настільки широко: від небезпеки для здоров’я до критики відносин Грузії і Заходу. Але навіть найкреативніші уми можуть вичерпатися. Матеріали цього року про лабораторію Лугара не нові. Вони вже з’являлися у прокремлівських ЗМІ й раніше, і кожен раз зустрічали тверду відсіч. Грузинське суспільство фактчекерів, що включає FactCheck і Myth Detector, стежило за розвитком наративів про лабораторію Лугара і спростовувало неправдиві повідомлення за допомогою фактів. Завдяки їм же ми побачили найбільш збочені спроби використання лабораторії Лугара для створення теорій змови, щоб поширювати інші наративи, потрібні Кремлю, наприклад, про отруєння Сергія Скрипаля, і популяризувати їх в міжнародному інформаційному просторі.

Що стоїть за зусиллями прокремлівських ЗМІ створити переконливо страшні (хоч і не страшенно переконливі) наративи? Загальна мета – поставити під сумнів державність і суверенітет Грузії та її прагнення до західного світу. Ця стратегія може видатися дещо надуманою, але в рамках масованої дезінформаційної кампанії шлях від тривоги за власне здоров’я до недовіри до громадських установ, від пошуку фактів до емоційного сприйняття може стати дуже коротким. Однак існують факти, і тепер вони доступні кожному. Як і історія маніпулювання ними.

Джерело: EU vs DisinfoМи використали CrowdTangle і BrandWatch для збору даних із платформ соціальних мереж.