Пропагандистська війна, до участі в якій змушена, зокрема, Польща, стосується також сфери міжнародного співробітництва. Своїми діями російські пропагандисти завдають удару по міжнародних зв’язках Польщі, намагаючись послабити її відносини, наприклад, з Україною. Але не тільки. під прицілом російської пропаганди опинилися також стосунки Польщі з Європейським Союзом. Завдаючи удару по єдності ЄС, Росія опосередковано послаблює інший союз, важливіший з її точки зору – НАТО.

«Будь-яка дія, що дестабілізує відносини між союзниками, вигідна для інформаційного суперника, тому він використовуватиме всі події, які зможе представити у негативному світлі», – каже експерт фонду «Info Ops Polska» Каміль Басай.

«Ідеальним прикладом є спроба створити враження, що Польща не може розраховувати на підтримку союзників у разі реальної військової загрози. Тому представляється вся інформація, яка показує, наприклад, що в НАТО немає одностайності, його розривають внутрішні конфлікти між окремими державами (наприклад, різні інтереси держав Європейського Союзу), або що Альянс не здатний до оборони. Ці кроки здійснюються, зокрема, шляхом поширення інформації, що знецінює в очах суспільства озброєння НАТО у протистоянні з «відмінними», за словами російських пропагандистів, збройними системами російської армії.

Таким чином реалізуються два психологічні елементи. По-перше, створюється атмосфера напруги і страху протистояння, щоби забезпечити у суспільстві готовність піддатися. Люди не схильні вступати в конфлікти, особливо якщо вони загрожують їхньому існуванню. Тому постійне залякування інформацією, що стосується озброєння, а також створення атмосфери загрози повідомленнями, які провіщають кінець світу чи вибух Третьої світової, викликає в них бажання підпорядкування.

Варто звернути увагу на те, як «Sputnik» поширює інформацію на ці теми, наскільки інтенсивністю він це робить. Якщо у світі відбувається щось динамічне, важливе з точки зору міжнародного порядку, легко помітити, що зростає кількість повідомлень з елементами, що викликають страх, спрямованих до польськомовного адресата. Це методичні сплановані дії. Таким чином Росія підтримує невизначеність, сумніви в тому, наскільки достовірною та реальною є інформація, що надходить з Заходу. А може, це Росія є гарантом миру, а весь західний світ прямує до самознищення? В цілому, це створює в адресатів інформації певне психологічне підґрунтя: з одного боку, вони потенційно можуть відчувати страх перед конфліктом, а з іншого, відчуття того, що вони не можуть розраховувати на допомогу.  Це ідеальне подвійне повідомлення, яке приносить один результат – пасивність та відсутність опору.

ВП